ДО ПИТАННЯ РЕЦЕПЦІЇ РИМСЬКОГО ПРАВА В ЛИТОВСЬКИХ СТАТУТАХ (НА ПРИКЛАДІ СПАДКОВОГО ПРАВА)
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2022/4.123-8Ключові слова:
рецепція, римське право, литовсько-руське право, Литовський статут, Литовсько-Руська держава, спадкове право, Інституції Юстиніана, Новели, ДигестиАнотація
Проведено комплексний історико-правовий аналіз особливостей рецепції римського права в статутах Великого князівства Литовського на прикладі спадкового права. Обґрунтованість теоретичних положень, висновків, наукового аналізу та достовірність результатів дослідження забезпечено використанням сукупності філософських, загальнонаукових та спеціальних наукових методів, а саме: історико-правового, порівняльно-правового, історико-функціонального, формально-юридичного тощо. Дослідження здійснено згідно з принципами історизму, об'єктивності, різнобічності, взаємодоповнюваності та обґрунтованості, що створило надійну методологічну основу для комплексного аналізу предмета дослідження. Здійснено порівняльно-правовий аналіз 14 артикула V розділу Статуту 1529 р. з положеннями Інституцій та Дигест Юстиніана, а також 13 артикула IV розділу Статуту 1529 р. і 7 артикула VIII розділу Статуту 1566 р. зі 115-ю новелою Юстиніана. Доведено, що активне пересадження норм римського права на литовсько-руський ґрунт розпочалося не в Статуті 1566 р., а ще під час роботи над Статутом 1529 р. Встановлено, що рецепція положень римського права в Литовських статутах здебільшого поверхнева, теоретична частина та складні юридичні категорії римської юриспруденції майже не застосовуються, а запозичення часто переходять у дослівний переклад тієї чи іншої норми. Доходимо висновку, що в деяких випадках литовсько-руське право настільки рецепіювало римські норми спадкового права, що навіть використовувало ідентичні винятки із загальних правил. Проблема шляхів рецепції римських правових норм, особливо щодо Статуту 1529 р., залишається дискусійною і досить актуальною, щоб у майбутньому бути детально проаналізованою в окремій науковій розвідці.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
