ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЮРИДИЧНІ ВИМОГИ ДО ФОРМУЛЮВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ МОДЕЛЕЙ ПРОЦЕДУРИ В ЗАКОНАХ

Анотація

На основі філософсько-світоглядних, загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання досліджено теоретико-правову проблематику формулювання нормативно-правових моделей процедури в процесі створення законів у контексті застосування правил і засобів законодавчої техніки, що сприятиме покращенню реалізації прав, свобод і обов'язків учасників правових відносин. Використано такі основні філософсько-світоглядні методи, як: діалектичний, ідеалістичний, матеріалістичний та метафізичний, що сприяло вивченню техніко-юридичних вимог до формулювання нормативно-правових моделей процедури в законах через призму верховенства права, ефективної реалізації прав і свобод людини і громадянина. Серед основних загальнонаукових методів вивчення цієї проблематики застосовано логічний, аксіологічний, системно-структурний, системно-функціональний, моделювання, прогнозування тощо, а також застосовано спеціальні методи – спеціально-юридичний, порівняльного правознавства тощо. Запропоновано і розкрито основні техніко-юридичні вимоги до формулювання нормативно-правових моделей процедури в процесі розробки законів. Проаналізовано основні параметри та умови формулювання належних нормативно-правових моделей процедури, серед яких виникнення матеріальних і процедурних норм має бути синхронним; зазвичай процедурні норми мають бути тієї ж юридичної сили, що й матеріальні; матеріальні та процедурні норми за змістом мають бути узгоджені; процедурні норми за можливості слід розміщувати в тих самих нормативних актах, у яких містяться матеріальні норми, на реалізацію яких процедурні норми спрямовані; процедурні норми не мають торкатися змістовної частини матеріальних норм, а тим більше суперечити їм; процедурні норми мають бути правовими, конституційними, законними, демократичними, доступними, послідовними, визначеними, передбачуваними тощо; правова процедура має забезпечувати необхідний для досягнення правового результату ступінь деталізації і водночас бути раціональною; процедурні норми не мають бути бюрократичними; правовим процедурам за можливості мають бути властиві багатоваріантність і диспозитивність; процедура потребує засобів забезпечення: юридичних, матеріальних, організаційних тощо. Зроблено загальний висновок про те, що у сфері застосування правил і засобів законодавчої техніки, у тому числі й тих, які стосуються формулювання нормативно-правових моделей процедури у законах, є потреба формування й реалізації загальносистемного підходу до застосування правил і засобів створення та систематизації законів.