ПІДХОДИ ДО ПРАВОРОЗУМІННЯ У ПРАЦЯХ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Анотація

Досліджено наукові підходи до праворозуміння представниками українських діаспор у різних державах світу. Встановлено найвідоміших українських юристів-теоретиків, з'ясовано, які саме позиції превалюють серед них та які характерні риси притаманні їхнім типам праворозуміння. Використано ряд загальнофілософських, загальнонаукових і конкретно-наукових методів. Застосовано діалектичний метод, що дало змогу повно і всебічно розкрити підходи вчених щодо праворозуміння. За допомогою історико-порівняльного методу зіставлено ідеї вчених з іншими науковцями з метою виділення в них певних особливостей у поглядах на право, а завдяки методу аналізу і синтезу опрацювано першоджерела, наукові статті та архівні матеріали. Розкрито погляди на праворозуміння відомомого вченогоправознавця в галузі теорії, філософії та конституційного права С.С. Дністрянського, у яких превалював соціологічний підхід та ідеї природного права. Особливістю наукових поглядів Ф.В. Тарановського є поєднання позицій щодо визнання позитивного права та його взаємодія із фактичним звичаєвим правом, правом народу, суспільства, яке, хоча і є неофіційним, проте відіграє важливу роль у врегулюванні суспільних відносин. М.М. Ковалевський розглядав право як продукт історичного розвитку суспільства і відстоював ідею тісної залежності між існуючим правом і тим чи іншим економічним, політичним та релігійно-етичним устроєм життя. О.О. Ейхельман визнавав позитивізм у праві, однак передбачав, що існування такої соціально-важливої категорії зумовлене не волею держави, а безпосереднім намаганням народу до самоорганізації та встановлення порядку. Зауважено, що виникнення права і встановлення його державою має неодмінно здійснюватися за рахунок контролю з боку відповідних суспільних інституцій. Наукові погляди К.А. Левицького мали позитивістсько-соціальний характер. Він вважав, що право виникає від держави, її владних органів, які, у свою черг, обираються народом. У поглядах зазначених науковців простежено елементи соціологічного і позитивістського підходу та ідей природного права.