LEGAL SEMANTICS OF THE CONCEPT OF "DIGITAL ENVIRONMENT"
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-2Keywords:
security , responsibility, digital assets/items, risks, information, private law, legal actAbstract
Background. The article conducts scientific exploration of the legal foundations of the world of the digital environment as a certain system of interconnections of its elements.
Methods. Problems of a methodological nature are raised, in particular, issues of legal semantics of the digital environment. The questions of the legal nature of the digital environment and its components are touched upon.
Results. The appeal to theoretical problems of the concept of the digital environment is caused by the desire to explore the direction in which modern jurisprudence is developing on the way of regulating modern relations in the IT sphere. The emphasis is on the methodology for defining the concept of the digital environment. Issues of human interaction with elements of the digital environment and legal aspects of regulation of private legal relations related to the circulation of digital things and the provision of digital services are disclosed.
Сonclusions. The concept of "environment" is defined in its objective and subjective sense. The formation of the digital environment is proposed to be considered according to the three-level criterion: pre-convention, convention, post-convention. Analyzing the elements of the digital environment, it is indicated that not only digital things, but also certain technological systems are its components. It is proposed to consider the elements of the digital environment in their narrow and broad sense. The article provides the author's definition of the concept of "digital
environment".
References
Баранов, О. (2023). Визначення терміну "штучний інтелект". Інформація і право. 1(44), 32–49.
https://ippi.org.ua/sites/default/files/5_28.pdf
Безклубий, І. (2022). Еволюція цивілістики: догма та метафізика. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 1(120), 9–15.
Безклубий, І. (2023). Методологія мінімізації юридичних ризиків у місті. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 1(125), 17–20.
Брижко, В. (2021). Модальність правової визначеності у сфері захисту та безпеки приватності персональних даних. Інформація і право. 4(39), 52–69. https://ippi.org.ua/sites/default/files/6_22.pdf
Великанова, М. М. (2019). Ризики в цивільному праві : монографія. Алерта.
Вортенбергер, Т. (2004). Останні тенденції у сфері юридичної методології. Український правовий часопис. 7(12), 3–11.
Желязкова, В. В. (2018). Семантика: теорія і практика : навч.-метод. посіб. для студ. спец. 035 Філологія ("Прикладна лінгвістика"). Іліон.
Заярний, О. (2022). До питання удосконалення способів захисту інформаційних прав фізичних осіб у відносинах, пов'язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 1(120), 36–39.
Калаур, І., & Стахира, Г. (2019). Відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань із постачання цифрового контенту. Право України. 277-90, 77–90. https://pravoua.com.ua/ua/store/pravoukr/pravo_ 2019_2/pravo_2019_2_s5/
Капіца, Ю. М. (2017). Право інтелектуальної власності Європейського Союзу: формування, інститути, напрями розвитку. Академперіодика.
Кодинець, А. О. (2016). Цивільно-правове регулювання зобов'язальних інформаційних відносин : монографія. Алерта.
Костенко, О., & Головко, О. (2023). Електронна юрисдикція metaverse: виклики та ризики правового регулювання віртуальної реальності. Інформація і право. 1(44), 105–115. https://ippi.org.ua/sites/default/files/11_27.pdf
Мочерний, С. В., Ларіна, Я. С., Устенко, О. А., & Юрій, С. І. (2005). Економічний енциклопедичний словник. Т. 1. Світ.
Про цифровий контент та цифрові послуги. (2023). Закон України від 10.08.2023. № 3321-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3321-20#Text
Радутний, О. (2021). Правовий статус та характеристика цифрової людини. Інформація і право. 4(39), 35–51. https://ippi.org.ua/sites/default/files/5_23.pdf
Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу. (2021). Видавничий дім "Гельветика".
Цивільний кодекс України. (2003). Закон України від 16.01.2003. № 435-IV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). Т. 4. Об'єкти. Представництво. Строки. (2010). ФОП Колісник А.
Шмідт Е., & Коен, Дж. (2015). Новий цифровий світ. Літопис.
Directive (EU) 2019/770 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2019 on certain aspects concerning contracts for the supply of digital content and digital services. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32019L0770
Dixson, P. (2019). The Future of (Almost) Evrything: How our World will change over the next 100 years. 2nd ed. Profile Books.
Jacob, D. (2003). Bekenstein Information in the Holographic Universe: Limits on Information Density. Scientific American. 289, 2.
Jaszczolt, K. M. (2022). Defaults in Semantics and Pragmatics. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. https://plato.stanford.edu/archives/sum2022 /entries/defaults-semantics-pragmatics
Kelly, Kevin. (2017). The Inevitable. Understanding the 12 Technological Forces. That Will Shape Our Future. N. Y., Penguin Books.
Negroponte, N. (1995). Being digital. Vintage Books. https://archives-obs--us-com.translate.goog/obs/english/books/nn/ch01c01.htm?
_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk
Sheldon, R. Virtual Asset. https://www.techtarget.com/whatis/definition/virtual-asset
Spindler, G. (2016). Contracts for the supply of digital content – scope of application and basic approach – Proposal of the Commission for a Directive on contracts for the supply of digital content of. European Review Contract Law. 3, 183–217. https://www.europarl.europa.eu/cmsdata/102259/Prof%20Spindler%20-%20Contracts.pdf
Additional Files
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 Igor BEZKLUBYI
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
