ПРАВОСВІДОМІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/1.129-14Ключові слова:
право, правосвідомість, правова дійсність, суспільство, громадянське суспільство, правова держава, філософія, правова психологія, соціологія, верховенство права, правове регулюванняАнотація
Вступ. Комплексність і багатоаспектність явища правосвідомості зумовлює необхідність міждисциплінарних досліджень цього явища в різних галузях наукового знання. Правосвідомість є предметом наукового пошуку не лише у сфері теорії права, а й у філософії, психології, соціології та інших науках. Аналіз сучасних міждисциплінарних підходів дозволить сформувати основні сутнісні характеристики правової свідомості й виявити ефективні шляхи підвищення її рівня, що, у свою чергу, є необхідною передумовою становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні.
Методи. У процесі наукового дослідження були застосовані такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, дедукція та аналогія. З огляду на сутність правосвідомості як правового явища були застосовані також приватно
наукові методи юридичного пізнання, а саме порівняльно-правовий і логіко-юридичний.
Результати. Досліджено особливості розуміння явища правосвідомості в таких галузях наукового знання, як право, філософія, психологія та соціологія. Надано характеристику основних структурних елементів правосвідомості як засобу відображення правової дійсності й ефективного впливу на неї. У межах філософської парадигми розкрито цінність правосвідомості для формування правової держави та громадянського суспільства. Досліджено явище правосвідомості як предмет психологічної та соціологічної науки, у результаті чого з'ясовано механізми впливу на формування необхідного рівня правосвідомості громадян.
Висновки. Правосвідомість – це надзвичайно складна категорія, що є системою взаємодіючих і взаємоузгоджених елементів, націлених на суб'єктивне сприйняття правової дійсності й активного впливу на неї. Серед структурних елементів правосвідомості можна виокремити правові знання, ідеї, правові почуття, емоції та
уявлення стосовно права. Комплексна взаємодія вказаних елементів у свідомості людини дозволяє сформувати в індивідів позитивне ставлення до права і, як наслідок, упровадження верховенства права. Однак, незважаючи на правовий складник правової свідомості, для формування цілісного уявлення про правосвідомість недостатньо досліджувати її виключно в межах доктрини права. У свою чергу, розкрити зміст цієї категорії можна лише шляхом застосування міждисциплінарного підходу. Отже, аналіз існуючих здобутків у сфері філософії, психологічної науки та соціології забезпечить розширення уявлень про цінність правосвідомості й механізми психологічного впливу на індивідів із метою підвищення рівня правосвідомості.
Посилання
Bohiv, Ya. (2022). Legal consciousness as the basis for building a legal state. Scientific notes of the Lviv University of Business and Law, 33/2022, 196–202 [in Ukrainian].
Brovko, N. (2016). Analysis of the phenomenon of human legal consciousness in philosophical and legal thought. Scientific journal "Philosophical and methodological problems of law", 1(11), 73–82
[in Ukrainian].
Dem'yanenko, A. (2017). Conditions for the formation of legal consciousness in adolescents in the process of the work of a public association. Scientific Bulletin of the Melitopol State Pedagogical University, 2(19), 203–208 [in Ukrainian].
Halas, V., & Popovych, T. (2017). Hegelian understanding of law in the context of its philosophical system. Scientific bulletin of the Uzhhorod National University, 42, 247–252 [in Ukrainian].
Hladkyi, S. (2014). Self-awareness as a structural and functional core of legal self-knowledge. Journal of the Kyiv University of Law, 3, 13–16 [in Ukrainian].
Hnatyuk, Ya., & Hoyan, I. (2016). Sociology of Law. Symphony forte [in Ukrainian].
Hrynyuk, R. F., & Gutsulyak, O. I. (2023). Legal consciousness as a subject of theoretical and legal, socio-philosophical and psychological analysis. Law Journal of the Vasyl Stus Donetsk National University, 2(1), 4–17 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31558/2786-5835.2023.1.2.1
Humenyuk, L., & Balynska, O. (2013). Fundamentals of Sociology of Law (for employees of internal affairs bodies). Lviv State University of Internal Affairs [in Ukrainian].
James, W. (1920). Psychology: Briefer course. H. Holt & Co. Kant, I. (1784). Idea for a universal history from a cosmopolitan point of view. https://www.marxists.org/reference/subject/ethics/kant/universal-history.htm
Kireeva, U. (2010). Theoretical approaches to the psychological study of the self-concept. Psychology and Society, 4) 111–119 [in Ukrainian].
Lutsky, A. (2014). Legal consciousness of a lawyer as a subjective reflection of the current legal ideology. Legal Journal of the National Academy of Internal Affairs, 2, 50–60 [in Ukrainian].
Panchenko, T. (2017). Peculiarities of legal consciousness of urban and rural youth. Current problems of psychology, 44, 213–222 [in Ukrainian].
Shapar, V. (2007). Modern explanatory psychological dictionary. Prapor [in Ukrainian].
Shepitko, V. (1998). Problems of using psychological knowledge in criminal proceedings. Law [in Ukrainian].
Verkalets, I. (2018). Legal psychology in the mechanism of law implementation. Scientific and informational bulletin of the Ivano-Frankivsk University of works named after King Danylo Halytsky, 5(17), 182 [in Ukrainian].
Yermolenko, A. (2008). Categorical imperative as a rational basis for law, power and state in the political doctrine of I. Kant. Philosophical Thought, 6, 178–194 [in Ukrainian].
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій ШЕЛИХ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
