ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АКТІВ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-12Ключові слова:
міжнародне регулювання праці, Міжнародна організація праці , трудові правовідносини, міжнародні трудові стандарти, конвенції, рекомендаці, ґенеза міжнародного регулювання праціАнотація
Вступ. Регулювання праці й захист прав працівників набувають усе більшої актуальності через стрімкий розвиток глобальної економіки та постійні зміни в соціальній сфері. Історично становлення міжнародного регулювання праці почалося як відповідь на дисбаланс сил між працівниками й роботодавцями у трудових відносинах. Зазначена проблематика зумовила потребу у створенні загальноприйнятних стандартів для забезпечення справедливих і гідних умов праці. Міжнародна організація праці є ключовим учасником у процесі формування таких стандартів, а також налагодження нормотворчості завдяки співпраці між урядами, організаціями роботодавців і працівників.
Методи. У процесі підготовки статті застосовано діалектичний, теоретичний, кількісний, компаративний та інші методи пізнання. За допомогою діалектичного методу було визначено динаміку та зміни, пов'язані зі становленням і розвитком актів Міжнародної організації праці. Завдяки теоретичному методу було проаналізовано припущення і теорії, пов'язані зі становленням міжнародного регулювання праці. Кількісний і компаративний методи дозволили проаналізувати діяльність, пов'язану з прийняттям стандартів Міжнародної організації праці, і визначити пріоритети в цій діяльності в різні історичні періоди. Зазначені методи було застосовано при підготовці дослідження, збиранні й аналізуванні даних, їх інтерпретації та формуванні відповідних висновків.
Результати. Розвиток нормотворчої діяльності на міжнародному рівні бере початок задовго до створення Міжнародної організації праці в 1919 році. Якщо до моменту заснування цієї організації таке регулювання відбувалось спорадично й мало реактивний характер у відповідь на невдоволення, пов'язане з диспропорціями прав та обов'язків суб'єктів трудових відносин того часу, то із заснуванням Міжнародної організації праці й регулярною роботою її органів з'явилась можливість системного врегулювання проблем, пов'язаних зі сферою праці. Нормотворча діяльність Міжнародної організації праці має комплексний характер, що дозволяє приймати новий міжнародний стандарт із врахуванням позицій усіх учасників соціального діалогу.
Висновки. Міжнародна організація праці є ключовою організацією, що відповідальна за формування стандартів, спрямованих на забезпечення справедливих і гідних умов праці. Нормотворча діяльність є одним з основних завдань Міжнародної організації праці й завдяки ній відбувається системно. Відповідні рішення приймаються на основі консенсусу між урядами, організаціями роботодавців і профспілок. Етапи становлення та розвитку актів Міжнародної організації праці взаємопов'язані з глобальними викликами, що постають перед організацією та її членами, відповідно. Проведення щорічних сесій Міжнародної конференції праці дозволяє своєчасно реагувати на зміни світу праці не лише через прийняття нових, але й через перегляд чинних стандартів, що у зв'язку зі змінами світу праці втратили актуальність і застаріли. Прикладами такого реагування є робота над прийняттям нових стандартів, пов'язаних із поводженням із біологічними загрозами з урахуванням досвіду подолання пандемії COVID-19, гідною працею у платформній економіці й наставництвом на робочому місці. Історично процес нормотворчої діяльності можна поділити на п'ять етапів. Під час першого етапу (XIX – початок XX століття) відбувалось зародження міжнародного регулювання праці; другий характеризувався безпосередньо заснуванням Міжнародної організації праці у 1919 році та її системною діяльністю до 1939 року; третій (1940–1945) був пов'язаний із Другою світовою війною; четвертий (1946–1999) визначався зосередженням уваги організації на прийнятті стандартів, що мали прямий вплив на критично важливі для повоєнного відновлення сектори економіки; п'ятий етап бере початок у 2000 році й триває дотепер.
Посилання
Edward Phelan and the ILO. (2009). https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/ public/---dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/wcms_104746.pdf
Minutes of the 94th Session of the Governing Body. (1945). https://www.ilo.org/public/english/standards/relm/gb/docs/gb094/gb-09601 (1945-94).pdf
NORMLEX. ILO Conventions. (2024). https://www.ilo.org/dyn/normlex/ de/f?p=NORMLEXPUB:12000:0::NO:::
Resolutions of the Congress of Geneva, 1866, and the Congress of Brussels, 1868. (1866). https://archive.org/details/resolutionsofcon00inte/ page/4/mode/2up
The ILO: What it is. What it does. (2004). https://www.ilo.org/publications/ ilo-what-it-what-it-does
Venediktov, S. V. (2023). International and comparative labour law : textbook. DIA [in Ukrainian].
Winant, G. (1941). A Report to the Governments, Employers and Workers of Member States of the International Labour Organisation. https://www.ilo.org/public/libdoc/ilo/1941/41B09_1_engl.pdf
Zhernakov, V. V. (2020). Reforming the labour legislation of Ukraine: a look through the prism of time. Law and Society, 5, 55–61 [in Ukrainian].
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Андрій Фіголь
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).