Правомірність як світоглядний критерій оцінки поведінки та діяльності
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/1.116-4Анотація
Проаналізовано суперечності в наявних концептуальних підходах до визначення категорії "правомірність" та обґрунтування власної концепції її змісту. Методологією цього дослідження є аналіз генези уявлень про поняття "правомірність", його сутнісних характеристик і засобів практичного забезпечення правомірної поведінки й діяльності. Автор привертає увагу до того, що оскільки спочатку поняття "правомірність" тлумачилась виключно з позицій позитивістського праворозуміння, то на підставі цього робився висновок, що головним критерієм правомірної поведінки й діяльності є її відповідність вимогам закону. Згодом складовою вимог правомірності стали визнавати й основні принципи права. А натепер усе більшої підтримки набуває концепція, згідно з якою правомірною є поведінка, яка відповідає вимогам не лише нормам позитивного права, а й вимогам інших загальновизнаних соціальних норм, які відображають найвищі соціальні цінності. Саме тому основними вимогами правомірності є верховенство права, тобто пріоритет прав і свобод людини в усіх сферах суспільного життя; їхня гарантованість; обов'язковість їх дотримання всіма учасниками правовідносин; ефективна та послідовна боротьба з посяганнями на них; невідворотність відповідальності за правопорушення. З урахуванням вимог засади верховенства права та природно-правового праворозуміння автором запропоновано власну концепцію змісту категорії "правомірність" і привернено увагу до суперечливих положень Конституції України, які стають очевидними у процесі істинного розуміння цієї категорії. Крім того, автор обґрунтовує, що умовами забезпечення правопорядку, засади верховенства права, а відтак, і правомірності поведінки і діяльності, є відповідні гарантії, тобто умови, засоби й заходи, за допомогою яких вона забезпечується, зокрема: економічні, ідеологічні, політичні, юридичні, громадські та міжнародні. Що ж до практичних способів її забезпечення, то ними є: переконання, заохочення, заходи примусу та профілактична діяльність.
Посилання
1. Котюк О. І. Правомірність слідчих дій: умови визначення та засоби забезпечення : дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / О. І. Котюк. – К. : Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2013.
2. Свириденко Г. В. Правомірна поведінка: сучасний контекст: монографія / Г. В. Свириденко. – К. : Вид-во "Юрид. думка", 2018.
3. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і гол. ред. В. Г. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – С. 1101.
4. Дробязко С. Г. Общая теория права : учеб. пособие / С. Г. Дробязко, В. С. Козлов. – Минск : Амалфея, 2005.
5. Пелевина М. С. Правомерное поведение – основа современного правового государства / М. С. Пелевина // Юрид. мысль. – 2014. – № 6 (86). – С. 25–28.
6. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика) : монографія / С. П. Погребняк. – Х. : Право, 2008.
7. Черданцев А. Ф. Толкование права и договора : учеб. пособие / А. Ф. Черданцев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
8. Методологические и теоретические проблемы государства и права развитого социализма / О. Э. Лейст и др. ; под ред. А. И. Денисова, О. Е. Кутафина. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1983.
9. Казаков В. Н. Правосознание и правомерное поведение : монографія / В. Н. Казаков, В. П. Малахов. – М. : Мос. ун-т МВД РФ им. В. Я. Кикотя, 2002.
10. Рабінович П. М. Формування основ правового світогляду, правової свідомості та правової культури шкільної молоді (теоретико- й соціально-правове дослідження) / Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ держ. будівництва та місц. самовр. НАПрН України / П. М. Рабінович, Т. В. Бачинський. Серія 1. – Л. : Вид-во ЛОБФ "Медицина і право", 2015. – Вип. 29. – С. 35–46.
11. Романова А. Правомірна поведінка як умова самоствердження людини / А. Романова // Юрид. вісник. – 2014. – № 6. – С. 91–95.
12. Головатий С. Верховенство права : у 3 кн. / С. Головатий. – К. : Фенікс, 2006. – Кн. 3.
13. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории / О. Шпенглер ; пер. с нем. И. Маханькова. – М. : Мысль, 1998. – Т. 2.
14. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти / С. Д. Гусарєв. – К. : Знання, 2005. – С. 106–120.
15. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show / 254к-вр
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
