Проблемні аспекти традиційних підходів до визначення методів правового регулювання

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/2.117-7

Анотація

У статті, з позицій сучасного рівня розвитку загальної теорії права та наукових здобутків у цих питаннях на галузевому рівні, спростовуються традиційні уявлення про наявність єдиного, власного, притаманного лише кожній конкретній галузі права, методу правового регулювання. Обґрунтовується: 1) хибність висновку, що метод правового регулювання є одним з обов'язкових критеріїв розмежування галузей права; 2) що наявні визначення поняття і змісту цих методів є спірними; 3) необхідність уточнення питання співвідношення понять: "метод правового регулювання" і " метод права", ототожнення яких є хибним; 4) неповнота запропонованих ознак і системи цих методів; 5) невиправдане ігнорування під час формування вчення про методи правового регулювання їхньої обумовленості не лише предметом, а й метою та завданнями і кожного його виду, і того, за допомогою яких засобів може бути розв'язане кожне з них; 6) необхідність розглядати методи правового регулювання як системне явище та їхня класифікація. Доводиться таке: 1) оскільки право в об'єктивному розумінні саме виконує функцію методу, то в теорії і практиці правовідносин доцільнішим було б використання поняття не "метод права", а "метод правового регулювання"; 2) у структурі будь-якого методу потрібно розрізняти його зміст, яким є система відповідних вимог, правил, настанов, рекомендацій тощо, та його форму, якою є відповідний спосіб його застосування; 3) оскільки одні й ті самі методи правового регулювання фактично використовуються у кожному з його видів і під час розв'язання різних завдань, то концепція щодо наявності у кожному виді правового регулювання єдиного, притаманного лише йому методу, не відповідає дійсності, що є підставою для спростування висновку про те, що метод поряд із предметом є обов'язковим критерієм поділу правових норм на галузі права та види правового регулювання; 4) складовими системи методів правового регулювання є: загальноправові, галузеві методи окремих правових інститутів і методи розв'язання окремих (нетипових) завдань.

Посилання

1. Большой юридический словарь. Под ред. А. Сухарева и др. Москва: ИНФРА-М, 1988. 790 с.

2. Гражданское право. Под ред. А. Сергеева, Д. Толстого. Москва: Юрид. лит., 1998. Ч. 1. С. 12.

3. Цивільне право України. Харків, 2000. Ч. 1. С. 13.

4. Котюк І., Котюк О. Курс правознавства: навч. посібник. Київ: ВПЦ "Київський університет", 2008. 831 с.

5. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования. Теоретические проблемы. Москва: Юрид. лит., 1976. 110 с.

6. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Харків: Право, 2017. Т. 3: Загальна теорія права. 952 с.

7. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М. Козюбри. Київ: Ваіте, 2015. 392 с.

8. Штефан М.Й. Цивільний процес. Підруч. для юрид. спеціальностей вишів. Київ: Ін Юре, 1997. 608 с.

9. Алексеев С.С. Общая теория права. Москва: Юрид. лит., 1981. Т. 1. 360 с.

10. Алексєєв С.С. Предмет советского социалистического права / Уч. труды. Свердловск, 1959. Т. 1. С. 13.

11. Советское гражданское право / Под ред. В. Рясенцева. Москва: Юрид. лит., 1965. Т. 1. С. 8–9.

12. Гражданское право / Под ред. А. Калпина, А. Маляева. Москва, 1997. Ч. 1. С. 15.

13. Иоффе О.С. Понятие советского гражданського права / Советское гражданское право. Изд-во Ленингр. ун-та, 1971. Т. 1. 472 с.

14. Советское гражданское право. Ч. 1. Под ред. В. Маслова и А. Пушкина. Киев: Вища школа, 1977. 477 с.

15. Советское гражданское право: Учебник. Москва: Юрид. лит., 1979. Т.1. С. 15.

16. Дзера О.В. Вступ до цивільного права / Цивільне право України. Підручник. У 2-х кн. Київ: Юрінком Інтер, 2002. Книга 1. 720 с.

17. Советское гражданское право. Под ред. В. Грибанова, С. Корнеева. Москва: Юрид. лит. 1979. 552 с.

18. Андреев И.Д. Теория как форма организации научного знания. Москва: Наука, 1979. С. 231–232.

19. Пионтковский А.А. К методологии изучения действующего права / Учен. зап. ВИЮН. Москва, 1947. Вып. 6. С. 17.

20. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть общая / Отв. ред. Ф. Бурчак. Киев: Наукова думка, 1985. 447 с.

21. Котюк І.І. Теорія судового пізнання: Монографія. Київ: ВПЦ "Київський університет", 2006. 435 с.

22. Філософський словник / За ред. В. Шинкарука. Київ, 1986. С. 37.

23. Ленинская теория отражения и современность. София: Наука и изкусство, 1969. С. 449.

24. Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник. У 2 ч. Харків: Основа, 1999. Ч.1. 416 с.

25. Segety W. Materialistische Dialektik als Methode. Berlin. 1977. S. 12.

26. Советское семейное право. Под ред. В. Маслова, А. Пушкина. Киев: "Вища школа", 1981. С. 11–15. (224 с.

27. Алексеев С.С. Отрасли советского права: проблемы, исходные положения. Сов. государство и право, 1979, № 9. С. 20.

28. Поленина С.В. Теоретические проблемы системи советского законодательства. Москва, 1979. С. 30, 155.

29. Братусь С.Н. Отрасль советского права: понятие, предмет, метод. Сов. Гос-тво и право, 1979, № 11. С. 27.

30. Яковлев В.Ф. Объективное и субъективное в методе правового регулирования. Правоведение, 1970. № 6. С. 58.

Опубліковано

30.06.2021

Номер

Розділ

Типи публікацій

Як цитувати

Проблемні аспекти традиційних підходів до визначення методів правового регулювання. (2021). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 117(2), 39-44. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/2.117-7

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають