ФОРМАЛЬНА СЕПАРАЦІЯ ЯК УМОВА РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ У ЗАКОНОДАВСТВІ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ДАНІЯ, ІРЛАНДІЯ ТА ІТАЛІЯ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2195/2019/4.111-4

Анотація

Проаналізовано законодавчі положення інституту сепарації тих держав-учасниць ЄС, що обрали для себе модель правового регулювання сепарації, відповідно до якої визнається безпосередня залежність розірвання шлюбу від сепарації, тобто той із подружжя, хто бажає розірвати шлюб, повинен деякий час перебувати у стані сепарації, оформленої рішенням компетентного органу (формальної сепарації). Окреслену модель правового регулювання сепарації обрали для себе такі держави-учасниці ЄС, як Данія, Ірландія та Італія. Виокремлено характерні риси цієї моделі правового регулювання інституту сепарації, зокрема встановлено, що основною метою закріплення в законодавстві цих держав інституту сепарації є можливість надати подружжю час для визначення того майбутнього для їхнього шлюбу, яке вони бажають обрати: розлучення чи примирення; режим окремого проживання може бути встановлений за рішенням компетентного органу (суду, прокурора, державної адміністрації) за взаємною згодою чи на вимогу одного з подружжя попри заперечення іншого; наявність чіткого переліку підстав у законодавстві для встановлення сепарації за заявою одного з подружжя; існування тих чи інших наслідків режиму окремого проживання пов'язується із визначенням вини одного чи обох із подружжя у встановленні режиму окремого проживання на тій чи іншій підставі; установлення сепарації веде до припинення режиму спільності майна подружжя, набутого у шлюбі, припинення дії шлюбного договору, крім положень щодо режиму окремого проживання та припинення дії презумпції батьківства.

Посилання

1. Воробель У. Б. Інститут окремого проживання подружжя (сепарація): історико-правові аспекти. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2017. Вип. 2. С. 90-103.

2. Білик О. О. Інститут окремого проживання подружжя в сімейному праві: порівняльно-правовий аспект : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2017. 258 с.

3. Лежнєва Т. М., Черноп’ятов С. В. Поняття та зміст режиму окремого проживання подружжя. Право і суспільство. 2010. № 6. С. 117-121.

4. Лепех С. Інститут сепарації: проблеми застосування. Право України. 2003. № 3. С. 128-130.

5. Старчук О. В. Розірвання шлюбу і режим окремого проживання подружжя: визначення змісту та співвідношення понять. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2012. Випуск 20. Частина 1. Том 2. С. 126-128.

6. Цимбалюк В. І. Актуальні питання правового регулювання режиму окремого проживання подружжя в сімейному законодавстві України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія "Юриспруденція". 2014. Випуск 10−2. Том 1. C. 164-166.

7. Gręźlikowski Ja. Instytucja separacji w prawie europejskim. Studia Włocławskie. 2011. Т. 13. S. 81-95.

8. Kaspryk P. Instytucja separacji małżeńskiej w świetle ustawy z dnia 21 maja 1999 roku. Lublin, Sandomierz, 1999. 141 s.

9. Хипели (Орийчук) Л. В. Формы семейных отношений и их отражение в законе в Дании. Права соотечественников Северной Европы. 2014. №. 2. С. 19–28.

10. Lov om ændring af lov om regional statsforvaltning, lov om børns forsørgelse, lov om ægteskabs indgåelse og opløsning og forskellige andre love som følge af ændret organisering af statsforvaltningerne. Lov nr. 647 af 12.06.2013. URL: https://www.retsinformation.dk/forms/r0710.aspx?id=151846 (дата звернення: 01.12.2019).

11. Petelczyc J., Skóra M. Zobowiązania alimentacyjne wobec dzieci w Danii i Wielkiej Brytanii. Warszawa: Kancelaria Senatu, 2017. 24 s.

12. Bekendtgørelse af lov om ægteskabs indgåelse og opløsning nr. 54 af 23. januar 2018, med de ændringer, der følger af § 1 i lov nr. 1321 af 27. november 2018. URL: https://www.retsinformation.dk/Forms/R0710.aspx?id=206338#idce842498-75bf-4ef5-963b-273318857cb4 (дата звернення: 01.12.2019).

13. Family Law (Divorce) Act, 1996. Number 33 of 1996. URL: http://www.irishstatutebook.ie/eli/1996/act/33/enacted/en/html?q=Divorce (дата звернення: 01.12.2019).

14. Judicial Separation and Family Law Reform Act, 1989. Number 6 of 1989. URL: http://www.irishstatutebook.ie/eli/1989/act/6/enacted/en/html (дата звернення: 01.12.2019).

15. Europejska Sieć Sądownicza. Rozwód. Irlandia. URL: https://e-justice.europa.eu/content_divorce-45-ie-pl.do?member=1#toc_1 (дата звернення: 01.12.2019).

16. Disposizioni in materia di scioglimento o di cessazione degli effetti civili del matrimonio nonche di comunione tra i coniugi. Legge 6 maggio 2015, № 55. Gazzetta Ufficiale della Repubblica Italiana. Roma, Lunedi, 11 maggio 2015. URL: http://www.gazzettaufficiale.it/eli/id/2015/05/11/15G00073/sg (дата звернення: 01.12.2019).

17. Separacja i rozwód we Włoszech. URL: https://naszswiat.it/osiedlenie-sie/separacja-rozwod-we-wloszech/ (дата звернення: 01.12.2019).

18. Codice civile approvato con Regio Decreto del 16 marzo 1942, n. 262. Gazzetta Ufficiale, n. 79 del 4 aprile 1942. URL: https://www.altalex.com/documents/news/2014/11/10/dello-scioglimento-del-matrimonio-e-della-separazione-dei-coniugi (дата звернення: 01.12.2019).

19. Auletta T. Il di famiglia. Torino : Giappichelli, 2000. 365 p.

20. Sylwestrzak A. Skutki prawne separacji małżonków : monografia. Warszawa: Wolters Kluwer Polska, 2017. 334 s.

21. Білик О.О. Встановлення і припинення режиму окремого проживання подружжя: шляхи вдосконалення правового регулювання. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2013. Випуск 60. С. 298–305.

22. Kruk E., Kwapiński M. Separacja i rozwód w prawie włoskim. URL: https://www.polacywewloszech.com/2017/04/06/separacja-i-rozwod-w-prawie-wloskim/ (дата звернення: 01.12.2019).

23. Білик О.О. Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2014. Випуск 65. С. 139-146.

Опубліковано

04.02.2020

Номер

Розділ

Типи публікацій

Як цитувати

ФОРМАЛЬНА СЕПАРАЦІЯ ЯК УМОВА РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ У ЗАКОНОДАВСТВІ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (ДАНІЯ, ІРЛАНДІЯ ТА ІТАЛІЯ). (2020). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 111(4), 20-24. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2019/4.111-4