СВОБОДА ВІРОСПОВІДАННЯ ТА ПРАВОВА РЕЛІГІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ В АСПЕКТІ ДЕРЖАВНОГО ГАРАНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2195/2019/3.110-9

Анотація

Метою статті є удосконалення застосування категоріального апарату при правовому аналізі закріплення у внутрішньодержавних та міжнародних актах, гарантування державою та практичної реалізації у правовідносинах основних понять із правового інституту прав людини. Застосування герменевтичного, порівняльно-правового, історико-правового, формально-правового та діалектичних методів наукового дослідження дозволяє дійти висновків, що при аналізі регулювання суспільних правовідносин, що виникають при нормативно-правовому закріпленні та гарантуванні особам права сповідувати обрану ними релігію, термін "правова релігійна толерантність" краще відповідає реаліям правової системи, ніж "свобода віросповідання". Зміст поняття "свобода віросповідання" як основної категорії прав і свобод людини, закріплений у міжнародних актах та у законодавстві більшості держав західної традиції права ґрунтується на філософських ідеях ранньо-модерного періоду. При усій гуманності та просвітницькій ліберальності цих ідей, вони залишалися занадто ідеалізованими, що ускладнює їх практичне правове застосування. Правовий зміст поняття "релігійна толерантність", при усіх недоліках розпливчатості його формулювання, за рахунок своєї герменевтичної м'якості створює значно більш практичний досконалий простір правозастосування. Воно допускає існування в державі категорії "державна релігія", або "релігія більшості населення", не вимагає від державних органів абсолютної відстороненості від регулювання релігійних правовідносин результати, нівелює колізії застосування цього права разом з іншими демократичними правами та свободами людини та громадянина. Категорія "релігійна толерантність" в результаті більшої узгодженості її змісту з канонами релігійного права різних релігій, природного права та історичної правової традиції тривалого розвитку суспільства, значно більше відповідає практиці регулювання релігійних правових відносин у державах з різними релігійними громадами.

Посилання

1. Vasak K. Human Rights: A Thirty-Year Struggle: the Sustained Efforts to give Force of law to the Universal Declaration of Human Rights. Vasak K. UNESCO Courier 30:11. Paris: United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. November 1977.

2. Конституція України 28.06.1996. Офіц. Текст. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30.

3. Загальна декларація прав людини. Генеральна Асамблея ООН. 1948. Офіц. Текст. Ст. 18.

4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1953 р. Офіц. Текст. Ст. 9. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення 15.10.2019).

5. Лупарев Г.П. Светское государство: теоретико-методологические основы, признаки и принципы. Десять лет по пути свободы совести. Проблемы реализации конституционного права на свободу совести и деятельность религиозных организаций. М. 2002, С. 122-136.

6. Кочикян Н.С. Содержание конституционного права на свободу совести и вероисповедания. Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России, № 3, 2008, С. 65-70.

7. Atheism. URL: https://www.britannica.com/topic/atheism (дата звернення 15.10.2019).

8. The Constitution of the USA 1887. App. 1. URL: https://www.senate.gov/civics/constitution_item/constitution.htm (дата звернення 15.10.2019).

9. McGrath Alister, Collicutt McGrath Joanna. The Dawkins Delusion? Atheist Fundamentalism and the Denial of the Divine. Society for Promoting Christian Knowledge, February 15, 2007.

10. Осипов А. И. Бог. 5-е издание. М.: Православное братство св. ап. Иоанна Богослова, 2015. 103 с.

11. Дахова І.І. Зміст права на свободу совісті та віросповідання. Форум права. 2016. №4. С. 107-112.

12. Лаврик О.А. Свобода віросповідання людини як суб'єктивне юридичне право, його забезпечення в Україні. Філософські та методологічні проблеми права. 2011. №1. С. 68-75.

13. Van Der Walt, Johannes L. Religious tolerance and intolerance: 'Engravings' on the soul. In Skriflig (Online). 2016, vol.50, n.1, pp.1-8.

14. Powell Russell, Clarke Steve. Religion, Tolerance and Intolerance: Views from Across the Disciplines. Oxford. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/c3a5/fbb13527a8e5b56b44481e39cfed821046e9.pdf (дата звернення 15.10.2019).

15. Бисага Ю.М., Палінчак М.М., Бєлов Д.М., Данканич М.М. Основні права людини. Ужгород, 2003. 67 с. С. 3

16. Нартдинова С.С. Религиозная толерантность как онтологическая проблема. Вестник КГУ им. А.Н. Некрасова. №1, 2013. С. 43-46.

17. Сосоковец Л.И. Религиозная толерантность и свобода совести: история и теория вопроса. Известия Томского политехнического университета. Социально-экономические и гуманитарные науки. 2004. Т.307. С. 177-180.

18. Піотровський М. Б. Ахл ал-китаб. Іслам: енциклопедичний словник. Відп. ред. С. М. Прозоров. М. : Наука, ГРВЛ, 1991. С. 28-29.

Опубліковано

02.12.2019

Номер

Розділ

Типи публікацій

Як цитувати

СВОБОДА ВІРОСПОВІДАННЯ ТА ПРАВОВА РЕЛІГІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ В АСПЕКТІ ДЕРЖАВНОГО ГАРАНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ. (2019). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 110(3), 44-46. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2019/3.110-9

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають