РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНОІМПЕРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СВОБОДУ ВІРОСПОВІДАННЯ В ОКРЕМИХ СУБ'ЄКТАХ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НІМЕЦЬКОЇ НАЦІЇ В XV–XVI СТ.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2195/2019/1.109-7

Анотація

Проаналізовано особливості застосування актів райхстагів та імператорів Священної Римської імперії, що врегульовували відносини зі сповідання утраквізму, лютеранства та кальвінізму в XV – середині XVI ст., зокрема едикту Вормського райхстагу 1521 р., едикту Шпайєрського райхстагу 1526 р., едикту ІІ Шпайєрського райхстагу 1529 р., Шпайєрського протесту 1529 р., едикту Аугсбурзького райхстагу 1530 р., Нюрнберзького релігійного миру 1532 р., актів Шпайєрських райхстагів 1542 та 1544 рр, Пасауського договору 1552 р. Аугсбурзького акта 1555 р. разом із Декларацією Фердинанда, Празьких компактатів 1436 р., підписаних імператором Сигізмундом, рецесу Карла V 1530 р., Аугсбурзьких та Лепцизьких інтеримів 1548 р., підписаних Карлом V. Практичну реалізованість загальноімперського законодавства запропоновано оцінювати через розгляд публічноправових і приватно-правових явищ у сфері свободи віросповідання на теренах різних за релігійними уподобаннями федеративних суб'єктів імперії в період становлення Реформації та зародження Контрреформації. Історичні явища, особливості правового менталітету, конкретні правові казуси, акти місцевого законодавства князів, міських рад, бургомістрів та їхнє правозастосування на практиці аналізуються за допомогою історичного, діалектичного, порівняльно-правового, формально-юридичного, телеологічного методів і методів аналізу та синтезу тощо. На підставі цього формулюються висновки, що суперечливість імперського законодавства з регулювання правового статусу нової конфесії та її вірян призвела до поширення стосовно цього інституту правового нігілізму у суб'єктів федерації, що збільшило відцентрові сили у Священній Римській імперії німецької нації (СРІНН) та створило загрозу її існуванню як цілісної держави. Імператор та католицьке лобі навіть після їхньої перемоги у Шмалькальденській війні оцінили розмах приватно-правового та публічно-правового реального регулювання інституту свободи віросповідання на територіях окремих суб'єктів імперії. Поступки, на які вони погодилися, у підсумку створили парадоксальну суспільно-правову та державно-політичну дихотомію, за якою затвердження свободи віросповідання, з одного боку, підсилювали місцеві органи та таким чином збільшували децентралізацію влади в СРІНН, а з іншого боку – сприяли цілісності імперії та недопущення її розколу в цей період, довели на практиці можливість утримати її разом через особистісні поступки владних осіб на користь загальним суспільним інтересам.

Посилання

1. Цвєткова Ю.В. Правові загальноімперські акти, що врегульовували свободу віросповідання в Священній Римській імперії на першому етапі поширення лютеранства. Eurasian Academic Research Journal. 2018. № 6 (24). С. 46–52

2. Бецольд Ф. фон. Исторія Реформаціи въ Германіи. СанктПетербург: Изд. Пантелеева, 1900. Т. 2. 390 с.

3. Кубай Т.М. Вплив гуситської революції на інституційні та етнонаціональні процеси в Чеських землях наприкінці XIV – у першій половині XVI ст.: автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.02. Чернівці, 2008. 20 с.

4. Дятлов В.О. "В ім'я Бога і загального добра". Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація. Чернігів: Сіверянська думка, 1997. 351 с.

5. Кариков С.А. Предпосылки и последствия Шмалькальденской войны в творчестве Виттенбергских реформаторов. Вестник РГГУ "История. Филология. Культурология. Востоковедение". 2014. № 13 (135). С. 103–110.

6. Каріков С.А. Реформація і становлення євангелічної церкви та школи у Брауншвейзі (1517-1555 рр.): автореф. дис. … канд. іст. наук. Харків, 2006. 19 с.

7. Подоляк Н. Реформація в Мекленбурзі: міста, князі, Ганза. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 1998. № 5. С. 489–494.

8. Таценко Т.Н. Государь и его служащие в Германии XVI в. К истории формирования чиновничества. Петербургский исторический журнал. 2015. № 4. С. 69–98.

9. Некрасов Ю.К. К проблеме генезиса немецкой буржуазии XV – XVI вв. (По мат. имперского города Аугсбурга). Проблемы германской истории. Ученые записки Гос. пед. ин-та. Вып. 1, т. 518. С. 89–156. 1978

10. Евдокимова А.А. Имперские амбиции Карла V Габсбурга (1519–1556). Вестник Башкирского университета. Древний мир и Средние века. 2005. № 1. С. 24–27

11. Шафф Ф. История христианской церкви. Санкт-Петербург: Библия для всех, 2009. Т. VII. 470 с.

12. Лаптева Л.П. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма. Москва: Изд. Московского ун-та, 1985. 197 с.

Опубліковано

01.11.2019

Номер

Розділ

Типи публікацій

Як цитувати

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАГАЛЬНОІМПЕРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СВОБОДУ ВІРОСПОВІДАННЯ В ОКРЕМИХ СУБ’ЄКТАХ СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НІМЕЦЬКОЇ НАЦІЇ В XV–XVI СТ. (2019). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 109(2), 35-39. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2019/1.109-7

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають