ФОРМУЛА РАДБРУХА ТА ЇЇ РОЗВИТОК У ДУАЛЬНІЙ ТЕОРІЇ ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2026/1.131-15Ключові слова:
Формула Радбруха, нестерпна несправедливість, надзвичайна несправедливість, Роберт Алексі, дуальна теорія права, права людини, справедливість, правоАнотація
Вступ. Стаття присвячена Формулі Радбруха, її сучасній інтерпретації і розвитку в дуальній теорії права Роберта Алексі. Об'єкт дослідження – повоєнна німецька філософія права, яка характеризується певними ознаками зняття протистояння теорій позитивізму та природного права та формування прийомів запобігання ціннісно неправильного права і вирішення складних справ.
Методи. Аксіологічний метод, який визначив філософські засади дослідження; метод гіпотезування дозволив припустити інтерпретацію та доктринальний розвиток Формули Радбруха в дуальній теорії права, метод аналізу – виокремити елементи Формули Радбруха, які були розвинені та інтерпретовані Р. Алексі, метод синтезу – сформулювати висновки на основі проведеного дослідження.
Результати. Викладено розвиток Формули Радбруха у сучасній філософії права. Формула Радбруха як доктринальний концепт, що полягає у вказівці як розв'язати конфлікт між ідеєю права (справедливістю) та позитивним правом (правопевністю) у правозастосуванні в умовах, коли позитивне право сягає нестерпного рівня несправедливості або не містить справедливості взагалі, пройшов розвиток від історичного факту повоєнної Німеччини до сучасних доктринальних інтерпретацій. Показано, що Формула Радбруха логічно витікає із філософії права Радбруха та її елементів. Тож Формулу Радбруха неправильно і недоцільно тлумачити без розуміння та врахування поняття та ідеї права Радбруха. Проаналізовано інтерпретацію Формули Радбруха та її розвиток у дуальній теорії права Роберта Алексі. Показано яким чином Р.Алексі формулює своє поняття права на її основі та усуває певні недоліки, які найбільш зазнали критики у Формулі Радбруха.
Висновки. Формула Радбруха нині отримала сучасну інтерпретацію у теорії права Роберта Алексі. Інтер-претуючи Формулу Радбруха Р. Алексі "встановлює" межу допустимого рівня несправедливості у праві, переходячи яку несправедливість досягає надзвичайного (нестерпного) рівня, після якого право втрачає свою юридичну силу. На цій основі Р. Алексі визначає право, надаючи свій варіант Формули: "Надзвичайна несправедливість не є правом". Р. Алексі звертає увагу на ризик довільного суб'єктивного застосування Формули Радбруха. Тому він обґрунтовує об'єктивне існування прав людини і як наслідок придатність об'єктивного розуміння справедливості та застосування Формули Радбруха. Формула Радбруха має науковий та практичний потенціал для української правової дійсності та потребує подальших наукових досліджень.
Посилання
Koziubra, M. (2024). Practical philosophy of law. Dukh i Litera. [in Ukrainian].
Maksymov, S. I. (2016). Robert Alexy's philosophy of law. Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 1(28), 89–97. https://doi.org/10.21564/2075-7190.28.63897 [in Ukrainian].
Radbruch, G. (2006). Elementary course of the philosophy of law. In G. Radbruch, Philosophy of law (Ye. Prychepii & V. Prykhodko, Trans. from German, pp. 141–247). Tandem. [in Ukrainian].
Serediuk, V. V., & Bohdan, O. V. (2024). Worldview and methodological foundations of Gustav Radbruch's "idea of law". Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, (83, pt. 3), 421–428. [in Ukrainian].
Serediuk, V. V., & Dudar, S. K. (2024). Gustav Radbruch's formula: Conceptual analysis and practical significance. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, (84, pt. 4), 389–396. [in Ukrainian].
Adachi, T. (2019, July 9). An interpretation of Radbruch's betraying formula [Conference paper]. 29th World Congress of the International Association for Philosophy of Law and Social Philosophy. https://law-kanazawa.info/wp-content/uploads/2019/07/Adachi_9July2019.pdf
Alexy, R. (2010). The dual nature of law. Ratio Juris, 23(2), 167–182. https://doi.org/10.1111/j.1467-9337.2010.00449.x
Alexy, R. (2012). Law, morality, and the existence of human rights. Ratio Juris, 25(1), 2–14. https://doi.org/10.1111/j.1467-9337.2011.00499.x
Alexy, R. (2021). Law's ideal dimension. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198796831.001.0001
Bix, B. H. (2011). Radbruch's Formula and Conceptual Analysis. The American Journal of Jurisprudence, 56(1), 45–57. doi:10.1093/ajj/56.1.45
Bundesverfassungsgericht. (1996, 24. Oktober). Beschluß des Zweiten Senats (2 BvR 1851/94; 2 BvR 1853/94; 2 BvR 1875/94; 2 BvR 1852/94). https://www.servat.unibe.ch/dfr/bv095096.html
Hart, H. L. A. (1958). Positivism and the Separation of Law and Morals. Harvard Law Review, 71(4), 593–629. https://doi.org/10.2307/1338225
Radbruch G. (1946). Gesetzliches Unrecht und übergesetzliches Recht. Süddeutsche Juristen-Zeitung, 1(5), 105–108. URL: http://www.jstor.org/stable/20800812
Richard Lange, (1948). Die Rechtsprechung des Obersten Gerichtshofes für die Britische Zone zum Verbrechen gegen die Menschlichkeit. Süddeutsche Juristen-Zeitung, 3(11), 655/656–659/660. doi:10.2307/23321642
Tan, S. H. (2021). Radbruch's formula revisited: The lex injusta non est lex maxim in constitutional democracies. Canadian Journal of Law & Jurisprudence, 34(2), 461–491. https://doi.org/10.1017/cjlj.2021.12
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вікторія СЕРЕДЮК
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
