ЗАПОВІДАЛЬНИЙ ВІДКАЗ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Автор(и)

  • Євген Рябоконь КНУ імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2195/2023/1.125-15

Ключові слова:

legatum, відказоодержувач, заповіт, заповідач, спадкоємець

Анотація

Статтю присвячено вивченню правової конструкції заповідального відказу, створенням якої сучасне законодавство зобов'язане римському приватному праву, де таке розпорядження було відоме під назвою "легат" (legatum) і породжувало сингулярне наступництво (successiosingularis), тобто наступництво в окремих правах, що докорінно відрізняє його від класичного універсального наступництва, притаманного спадкуванню. Встановлено, що саме в надрах римського права було розроблено деталізоване правове регулювання легатів, яке має перспективу запозичення в сучасне цивільне законодавство України. Досліджено природу заповідального відказу, який розуміється як розпорядження спадкодавця, яке міститься у тексті заповіту, за яким заповідач зобов'язує спадкоємця, призначеного цим заповітом, виконати певну дію на користь третьої особи, зазначеної в заповіті (відказоодержувача), за рахунок його спадкової частки. На підставі аналізу законодавства встановлено, що відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до спадкоємців за законом. Потенційно відказоодержувачем може бути призначений будь-який учасник цивільних правовідносин (ст. 2 ЦК України) з урахуванням особливостей правосуб'єктності конкретних учасників цивільних відносин. Встановлено, що заповідальний відказ належить до похідних способів правонабуття і породжує сингулярне правонаступництво. За своєю природою заповідальний відказ є одностороннім правочином і підставою виникнення зобов'язальних відносин між спадкоємцем, який обтяжений відказом, і третьою особою – відказоодержувачем. Сформульовано висновок, що в Україні визнаються лише зобов'язальні відкази, спрямовані на покладення на спадкоємця певного обов'язку (зобов'язання); у той же час підстави для виділення речових заповідальних відказів в Україні відсутні.

Посилання

Список використаних джерел

Институции Гая. Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – Москва: Зерцало, 1997. – С. 16–151.

Анненков К. Система русскогогражданского права. Т. VI. Право наследования / К. Анненков. – Санкт-Петербург: Тип. М. М. Стасюлевича, 1902. – 526 с.

Рябоконь Є. О. Спадкове правовідношення в цивільному праві : монографія / Є. О. Рябоконь.– Київ: Віпол, 2002. – 266 с.

Заіка Ю. О. Спадкове право в Україні: становлення і розвиток : монографія / Ю. О. Заіка. – 2-е вид. – Київ: КНТ, 2007. – 288 с.

Никитюк П. С. Наследственное право и наследственный процесс (проблемы теории и практики) / П. С. Никитюк. – Кишинев: Штиинца, 1973. – 258 с.

Рябоконь Є. О. Загальні положення про спадкування. Цивільне право України. Особлива частина: підручник / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. – 3-тє вид. – Київ: Юрінком Інтер, 2010. Глава 84. – С. 1020-1041.

Спасибо-Фатєєва І. В. Поняття заповідального відказу. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, міністерства юстиції, науковців, фахівців.). Т. 12: Спадкове право / І. В. Спасибо-Фатєєва, В. Ю. Чуйкова / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Харків: ФО-П А. А. Колісник, 2009. – С. 186–188.

Кухарєв О. Є. Спадкове право України: підручник / О. Є. Кухарєв. – Київ: Алерта, 2020. – 362 с.

Про заставу. Закон України від 02 жовтня 1992 р. № 2654–XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text (дата звернення 13.02.2023).

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 липня 2011 р. у справі № 2-2454/11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17859778 (дата звернення 13.02.2023).

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 6 березня 2007 р. у справі № 2-247/07 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/946675 (дата звернення 13.02.2023).

Баранник Н. М. Наследство. Наследники. Наследование: учеб.-практ. пособ. / Н. М. Баранник, А. П. Синельник. – Xарьков: Эспада, 2004. – 192 с.

Гражданский кодекс Азербайджанской Республики (от 28 декабря 1999 г.) № 779-IQ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30420111 (дата звернення 13.02.2023).

Фурса С. Я. Спадкування за заповітом. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / С. Я. Фурса. – 4-е вид., перероб. і доп. / відп. ред. О. В. Дзери. – Київ: Юрінком Інтер, 2010. – Т. II. Гл. 85. – С. 961–997.

References

Ynstytutsyy Haia (1997). Pamiatnyky rymskoho prava: Zakony XII

tablyts. Ynstytutsyy Haia. DyhestyYustynyana. Moskva: Zertsalo, 1997. S. 16-151 (in russian).

Annenkov K. (1902). Systema russkoho hrazhdanskoho prava. T. VI. Pravonasledovanyia. Sankt-Peterburh: Typ. M. M. Stasiulevycha. 526 s. (in russian).

Riabokon' Ye. O. (2002) Spadkove pravovidnoshennia v tsyvil'nomu pravi. Monohrafiia. Kyiv: Vipol. 266 s. (in Ukrainian).

ZaikaYu. O. (2007). Spadkove pravo v Ukraini: stanovlennia i rozvytok: monohrafiia. 2-e vyd. Kyiv. 288 s. (in Ukrainian).

Nykytiuk P. S. (1973). Nasledstvennoe pravo y nasledstvennyj protsess (problemyteoryy y praktyky). Kyshynev: Shtyyntsa. 258 s.

Riabokon' Ye. O. (2010). Zahal'ni polozhennia pro spadkuvannia. Tsyvil'ne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna: pidruchnyk / za red. O. V. Dzery, N. S. Kuznietsovoi, R. A. Majdanyka. 3-tie vyd. Kyiv: Yurinkom Inter. Hlava 84. S. 1020-1041. (in Ukrainian).

Spasybo-Fatieieva I. V., Chujkova V. Yu (2009). Poniattia zapovidal'-noho vidkazu. Tsyvil'nyj kodeks Ukrainy: Naukovo-praktychnyj komentar (poiasnennia, tlumachennia, rekomendatsii z vykorystanniam pozytsij vyschykh sudovykh instantsij, ministerstva iustytsii, naukovtsiv, fakhivtsiv.). T. 12: Spadkove pravo / Za red. I. V. Spasybo-Fatieievoi. Kharkiv: FO-P Kolisnyk A. A. S. 186-188. (in Ukrainian).

Kukhariev O. Ye. (2020). Spadkove pravo Ukrainy: pidruchnyk. Kyiv: Alerta, 2020. 362 s. (in Ukrainian).

Prozastavu. Zakon Ukrainy [On Pledges, Law of Ukraine] № 2654 – XII (1992). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text (data zvernennia 13.02.2023). (in Ukrainian).

Rishennia Kirovs'koho rajonnoho sudu m. Kirovohrada [Decision of the Local Court of Kirovohrad] (2011) u spravi № 2-2454/11. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17859778 (datazvernennia 13.02.2023). (in Ukrainian).

Rishennia Shevchenkivs'koho rajonnoho sudu m. Zaporizhzhia [Decision of the Local Court of Zaporizhzhia] (2007) u spravi № 2-247/07 r. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/946675 (datazvernennia 13.02.2023). (in Ukrainian).

Barannyk N. M., Synel'nyk A. P. Nasledstvo. Naslednyky. Nasledovanye: Uchebno-praktycheskoeposobye. Xar'kov: Espada, 2004. 192 s. (in Ukrainian).

Hrazhdanskyj kodeks Azerbajdzhanskoj Respublyky. Utverzhden Zakonom Azerbajdzhanskoj Respublyky ot 28 dekabria 1999 h. № 779-IQ. URL: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30420111 (data zvernennia 08.01. 2023). (inrussian).

Fursa S. Ya. Spadkuvannia za zapovitom. Naukovo-praktychnyj komentar Tsyvil'noho kodeksu Ukrainy: u 2 t. 4-e vyd., pererob. i dop. / vidpovid. red. O. V. Dzery. Kyiv: YurinkomInter, 2010. T. II. Hlava 85. S. 961-997. (in Ukrainian).

Завантаження

Опубліковано

06.08.2023

Номер

Розділ

Типи публікацій

Як цитувати

ЗАПОВІДАЛЬНИЙ ВІДКАЗ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНЕ РЕГУЛЮВАННЯ. (2023). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 125(1), 89-95. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2023/1.125-15

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>