УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ АЕС ЯК ОБ'ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС

Анотація

Досліджено особливості правового режиму захисту АЕС як об'єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану. Фактичне перетворення російською федерацією захоплених АЕС на військову базу суперечить ідеологічно-світоглядній уяві про безпеку, є відкритим порушенням усіх узгоджених на міжнародному рівні основних принципів ядерної безпеки і може визначатись як ядерний тероризм. Будь-які ядерні установки не розраховані на експлуатацію в умовах бойових дій і їх ураження може призвести до тяжких радіаційних наслідків із забрудненням прилеглих територій не лише на рівні країн, а й на рівні континентів. Обумовлено, що до цього часу поняття ядерного тероризму визначалося як протиправне поводження, виготовлення, придбання, зберігання та використання ядерних чи інших радіоактивних матеріалів особами, які не мають законних прав на вказані дії, із намірами нанесення шкоди життю та здоров'ю людини, власності чи навколишньому середовищу. Однак вперше у світовій практиці суб'єктом злочину із захоплення, виведенням із ладу й руйнуванням ядерних об'єктів є держава. І як виявилося, у міжнародної спільноти поки відсутні дієві механізми запобігання таким діям та покарання для подібних суб'єктів. МАГАТЕ, інші міжнародні організації до останнього часу фактично обмежились "глибоким занепокоєнням" і лише реальна загроза ядерної катастрофи на Запорізькій АЕС змусила їх дещо активізуватись, однак потрібні кардинальні зміни їхньої діяльності щодо безпеки використання мирного атома, щоб захистити світ від глобальної ядерної загрози. Це призвело до неймовірних викликів і необхідності, окрім політичного розв'язання зазначеного питання, перегляду існуючого українського законодавства та норм міжнародного права щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. За наслідками дослідження сформульовано авторську конкретизацію законодавчого визначення понять: "ядерний тероризм"; "загроза ядерного тероризму"; "запобігання ядерному тероризму". Вказано на необхідність запровадження демілітаризованих зон навколо ядерно-небезпечних об'єктів та розробки, за ініціативою України, міжнародної Конвенції із забезпечення безпеки їх функціонування в умовах збройних конфліктів. У дослідженні використано загальний діалектичний метод, метод наукового пізнання, метод тлумачення норм права, формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод, метод системного аналізу.