ДЕМОКРАТИЧНІ ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У СВІТЛІФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ ТРЕТЬОГО ЛИТОВСЬКОГО СТАТУТУ 1588 РОКУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/2.130-16Ключові слова:
демократичні цінності, людиноцентризм, природні права, Литовський статут, правова ідентичність, правова культура, українська правова традиціяАнотація
В с т у п . Досліджено демократичні цінності українського народу в розрізі філософсько-правового аналізу положень Третього Литовського статуту 1588 р. (далі Литовський статут). З огляду на те, що сучасні геополітичні трансформації зумовлюють необхідність дослідження своєї національної ідентичності, особливої актуальності набуває аналіз історичних правових пам'яток. Останні виконують роль сполучної ланки між сучасністю та подіями минулого, сприяючи обізнаності у фундаментальних цінностях, що формують національну ідентичність.
М е т о д и . Результатів дослідження досягнуто з використанням історико-правового, філософсько-правового, порівняльно-правового, діалектичного та системного методів, які забезпечили комплексний підхід до аналізу демократичних цінностей українського народу, втілених у змісті норм Литовського статуту.
Р е з у л ь т а т и . Здійснено аналіз аргументації на користь належності Литовського статуту до пам'ятки української правової творчості. Особливу увагу приділено дослідженню аксіологічного і сутнісного виміру фундаментальних демократичних понять, формалізованих у Литовському статуті. Зіставлення іноземних і вітчизняних наукових напрацювань разом із ключовими положеннями Литовського статуту сприяло, inter alia, доведенню епохальності та винятковості зазначеної правової пам'ятки як складової частини української, а отже, і європейської правової спадщини.
В и с н о в к и . Аргументовано належність Литовського статуту до пам'ятки української правової творчості. Особливу увагу приділено дослідженню аксіологічного і сутнісного виміру фундаментальних демократичних понять, формалізованих у Литовському статуті: "вольність", "воля", "свобода". Порівняльно-правовий аналіз положень документа з іноземними й вітчизняними науковими напрацюваннями сприяв засвідченню прогресивності та далекоглядності характеру української правової спадщини як однієї із ключових елементів європейської правової спадщини. Доведено, що Литовський статут є автохтонною правовою пам'яткою українського народу, що експліцитно засвідчує тяглість правової традиції, змістовно пронизаної демократичними цінностями волі, свободи, прав людини, законності та рівності перед законом. Відповідно до змісту правової традиції здійснено семантичний аналіз понять "воля", "вольність" і "свобода" у кореляції з поняттями української правової спадщини й національної свідомості. З огляду на присутність філософсько-правових декларацій, артикульованих у преамбулі правової пам'ятки, висловлено гіпотезу про домінування керівної для нормотворців ідеї природного права, про що свідчить людиноцентристське спрямування змісту Литовського статуту. Підкреслено вагомість принципу правової обізнаності, що є фундаментальною гарантією можливості реалізації та, відповідно, захисту своїх прав і свобод представниками всього суспільства. Наголошено на принципі територіальної його дії, що сприяло впливу цієї правової пам'ятки на формування правової свідомості народів, землі яких входили до складу Речі Посполитої. Це дає підстави стверджувати про вплив української правової традиції на правові традиції цих народів, а про Литовський статут – як про спільний набуток європейської правової спадщини.
Посилання
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Тетяна ЧЕРНЕЦЬКА

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
