"Гаазька" модифікація концепції міжнародного злочину

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/2.117-13

Анотація

Проаналізовано розвиток концепції міжнародного злочину у "гаазький" період, який охоплює останні десятиліття минулого століття і тісно пов'язаний із заснуванням міжнародних трибуналів ad hoc по колишній Югославії і Руанді. Розкрито правові підстави заснування цих трибуналів, виявлено особливості їхньої діяльності, юрисдикція та принципи відповідальності осіб, що вчинили злочини на території колишньої Югославії і Руанди. Заснування міжнародних органів юстиції рішеннями Ради Безпеки ООН викликало дискусії щодо їхньої легітимності, проте незаперечним є факт, що діяльність міжнародних трибуналів ad hoc сприяла початку нового етапу в розвитку міжнародної кримінальної юстиції, подальшому розвитку міжнародного кримінального матеріального права і міжнародного кримінально-процесуального права, зокрема при розроблянні Римського Статуту і Правил процедури і доказування Міжнародного кримінального суду. Розкрито всі види юрисдикцій трибуналів, особлива увага приділяється предметній і персональній юрисдикціям трибуналів, що стало підставою для теоретичного обґрунтування "гаазької" модифікації міжнародного злочину, а також практичної реалізації цієї концепції в рішеннях трибуналів. Показано, що категорії міжнародних злочинів, які складають предметну юрисдикцію Міжнародного трибуналу по колишній Югославії (серйозні порушення Женевських конвенцій, порушення законів чи звичаїв війни, геноцид та злочини проти людяності) та категорії злочинів, що визначені в Статуті Міжнародного трибуналу по Руанді (геноцид, злочини проти людяності та порушення Женевських конвенцій) у документах трибуналів отримали розвиток порівняно з нюрнберзьким та постнюрнберзьким періодами. Показано, що предметна юрисдикція МТКЮ та МТР із положеннями Нюрнберзького та Токійського трибуналів не збігається. Відмінності стосуються переліку категорії злочинів; паралельної юрисдикції міжнародних трибуналів ad hoc і національних судів; поширення компетенції трибуналів ad hoc на справи про злочини, що здійснені як у ході війн між державами, так і під час внутрішнього збройного конфлікту, та ін. Розширено зміст категорій злочинів, їхній склад, уточнено суб'єктів відповідальності. Зокрема, виявлено характерні особливості злочину геноциду та злочинів проти людяності, зазначено умови, елементи та суб'єктів для визнання їхньої кваліфікації. Приділено увагу засадам персональної юрисдикції, показано що в рішеннях міжнародних трибуналів ad hoc отримав розвиток принцип індивідуальної відповідальності за вчинені міжнародні злочини, що становлять предметну юрисдикцію. Розкрито застосування принципу універсальної юрисдикції в діяльності трибуналів. Автор доходить висновку, що заснування міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc та їхня діяльність сприяли розвитку концепції міжнародного злочину та виокремленню особливої модифікації – "гаазької".

Посилання

1. Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155

2. Резолюція № 955(1994) Ради Безпеки ООН від 8 листопада 1994 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d67#Text

3. Резолюція Ради Безпеки ООН № 1315(2000) від 14 серпня 2000 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_659#Text

4. Римський Статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р. із змінами. Чинна редакція від 16 січня 2002 р. Документ 995_588. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_588

5. Статут Міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, здійснені на території колишньої Югославії з 1991 р., ухвалений Резолюцією № 827 Ради Безпеки ООН від 25 травня 1993 р. URL: http://www.un.org/ru/law/icty/charter.shtml

6. Статут Міжнародного трибуналу по Руанді для судового переслідування осіб, відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, ухвалений Резолюцією 955 (1994) на засідання Ради Безпеки ООН 8 листопада 1994 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d6

7. Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН; Міжнародний документ від 26 червня 1945 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_010

8. UN. Doc. А/49/342, S/1994/ 1007.

9. Асатур А.А. Развитие международного уголовного права и деятельность международных уголовных судов. Московский журнал международного права, 2000. № 2. С. 285-293.

10. Бахин С.В. Итоговое заключение комитета экспертов Международного Трибунала по бывшей Югославии относительно кампании бомбардировок НАТО. Российский ежегодник международного права. Специальный выпуск. СПб., 2001. С. 41-48.

11. Буроменський М.В. Деякі судження про поняття міжнародного кримінального права. Вісник Академії правових наук України: Збірник наукових праць, 2003, № 2 (33); № 3 (34). С. 359-370.

12. Верле Г. Принципы международного уголовного права: учебник / пер. с англ. С.В. Саяпина. Одесса: Фенікс. Москва: ТрансЛит, 2011. 910 с.

13. Дремина Н.В. Предметная юрисдикция Международного уголовного трибунала по бывшей Югославии. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. Вип. 18. Одеса: Юридична література, 2003. – С. 455 – 459.

14. Зелинская Н.А. Международное преступление как основание международной уголовной ответственности индивидов. Український часопис міжнародного права. Спеціальний випуск: Міжнародний кримінальний суд. 2003. № 4. С. 93-99.

15. Зелинская Н.А. Международные преступления и международная преступность: монография / Одесская национальная юридическая академия. Одесса: Юридична література, 2006. 568 с.

16. Кассезе А. Предисловие бывшего председателя Международного уголовного трибунала по бывшей Югославии. Международный журнал Красного Креста, № 321, ноябрь-декабрь 1997. С. 8-9.

17. Коэн Д. Международный трибунал по преступлениям в бывшей Югославии и международное право. Конституционное право: восточноевропейское обозрение. 1997. № 1(18). С. 76-79.

18. Лукашук И.И., Наумов А.В. Международное уголовное право: учебник. Москва: Спарк, 1999. 287 с.

19. Мезяев А.Б. Назначение адвоката на процессе против Слободана Милошевича в Гаагском трибунале: некоторые международноправовые вопросы. Московский журнал международного права. 2005. № 2. С. 99-118.

20. Мерон Т. Выступление на конференции Американского общества международного права. URL: http://voanews.com/mssian/archive/2006-04/2006-04-04-voa4.cfm?CFID=16242HO&CFTOKEN=42932144

21. Попко В.В. Нюрнберзька модифікація міжнародного злочину та кримінальна відповідальність індивідів. Часопис Київського університету права. 2021. № 4. С. 414-422.

22. Попко В.В. Постнюрнберзький розвиток концепції міжнародно-го злочину. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2020. № 4(14). С. 144-163.

23. Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: підручник. Київ: Знання, 2007. 467 с.

24. Солоненко О.М. Міжнародна кримінальна юстиція: етапи становлення та розвитку: монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 360 с.

25. Тейтель Р. Процесс в Гааге. Конституционное право: восточноевропейское обозрение. 1997. №1(18). С. 80-84.

26. Теорія та практика міжнародного кримінального права: підручник / Зелінська Н.А., Андрейченко С.С., Дрьоміна-Волок Н.В., Коваль Д.О.; за ред. проф. Зелінської Н.А. Одеса: Фенікс, 2017. 582 с.

27. Фисенко И.В. Система уголовного преследования за совершение международных преступлений: комиссии по расследованию и международные уголовные суды. Белорусский журнал международного права и международных отношений. 1998, № 4. С. 35-42.

28. Annual Report of the International Tribunal for the Prosecution of Persons Responsible for Serious Violations of International Humanitarian Law Committed in the Territory of the Former Yugoslavia since 1991, dated 28 July 1994. UN document: A/49/342 -S/1994/1007.

29. Blakesley C.L. Atrocity and Its Prosecution: The Ad Hoc Tribunals for the Former Yugoslavia and Rwanda / The Law of the War Crimes / Ed by McCormack T. L. H. and Simpson G. J. The Hague; London; Boston: Kluwer Law International, 1997. P. 189-228.

30. Crimes of War. What the Public Should Know / Ed. by R. Gutman, D. Rieff. New York; London: Norton & Company, 1999.

31. The Prosecutor v. Dragan Nikolic, Case IT -94-2-R61, Judgment, 5 June 2003, para. 26.

32. The Prosecutor v. D. Erdemovic, Case "Pilica Farm" № IT-96-22, Sentencing Judgment, 29 Nov.1996.

33. The Prosecutor v. Dusko Tadic, Decision on the Defence Motion for Interlocutory Appeal on Jurisdiction, 2 October 1995. / ICTY, Appeals Chamber, Case no. IT-94-1-А.

34. The Prosecutor v. J.-P. Akayesu, Cace No ICTR-96-4-T. Judgment, 2 Sept. 1998, para. 578

35. Some of the Tribunal's Achievements // International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia (ICTY). URL: http://www.icty.org/sid/324

36. Simpson G. J. War Crimes: A Critical Introduction / The Law of the War Crimes / Ed. by T. L. H. Mc.Cormach and G.J. Simpson. London: Boston. 1997. P. 24.

37. Taucrnier P. The Experience of the International Criminal Tribunals for the former Yugoslavia and Rwanda / International Review of the Red Cross. 1997. Vol. 37. P. 605-611.

Опубліковано

30.06.2021

Номер

Розділ

Типи публікацій

Як цитувати