Правова доктрина в системі джерел права

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/2.117-12

Анотація

Формування розуміння місця та значення правової доктрини, як джерела права, для всієї системи права, і для конституційного права зокрема, допоможе зрозуміти реальний вплив науки та наукових доробків на правову систему держави. Правова доктрина може бути з'єднувальною ланкою між практикою і теорією, правозастосуванням і наукою. Ця потенційна особливість лежить уже в самій правовій доктрині із самого початку. З історичного погляду доктрина мала такий вплив, коли право перебувало на початкових етапах свого розвитку, але втратила його зі створенням цілісних законодавчих баз і розвитком держав. Проте саме нині відчувається потреба в посиленні ролі науки у правовій системі держави. Юридична наука завжди формувала фундамент для будь-яких рішень чи дій законотворців; хоч останнім часом, ця модель відносин "науки–держави" набула більшої актуальності у зв'язку з приходом до влади молодих спеціалістів. У державних інституціях домінує революційний підхід до вирішення питань, і тут як ніколи важливим видається вплив, стриманість і перевіреність часом юридичної науки. Міст між законотворенням і наукою лежить через правову доктрину і в цій статті ми хочемо спробувати довести це. Метою статті є аналіз і узагальнення підходів до розуміння поняття, місця та значення правової доктрини для права в цілому, вплив правової доктрини на галузь конституційного права та перспективи розвитку правового статусу правової доктрини, які можуть посилити зв'язок між наукою і правозастосовною діяльністю в державі. Оптимальною методологічною базою для дослідження буде поєднання загальнонаукових методів із спеціальнонауковими. Зокрема, основу цього дослідження складають порівняльний та феноменологічний підходи, які забезпечують аналіз різних підходів до визначення правової доктрини різними авторами, а також розуміння спільного і відмінного в підходах різних авторів, поглядах на правову доктрину, її значення та вплив на правову систему загалом. Серед методів найдоцільнішим є використання системного і порівняльно-правового методів дослідження.

Посилання

1. Загальна теорія права: підруч. За заг. Ред. М. І. Козюбри. – К. : Ваіте, 2016. -392.

2. Мяловицька Н.А. Автономія та її роль у державному будівництві (країни Європи) : монографія / Н.А. Мяловицька. – К.: Логос, 2009 – 504 с.

3. Максимов С.І. Правова доктрина: філософсько-правовий підхід / С.І. Максимов // Право України. – 2013. – №9. – с. 43-54.

4. Гамбаров Ю.С. Гражданское право : в 2 т. / Ю.С. Гамбаров – М., 1911. – Т.1: часть общая. – С. 334.

5. Van Hoecke M. Legal doctrine in crisis: towards a European legal science / M. Van Hoecke, F. Ost// Legal Studies. – 1998. – Vol. 12. – P.197-215.

6. Дубинчин А. (2016) Доктрина английского частного права: книги-"чемпионы" по основным разделам права Электоронный ресурс / А. Дубинчин. – Режим доступа : https://zakon.ru/blog/2016/1/21/doktrina_anglijskogo_chastnogo_prava_knigichempiony_po_osnovnym_razdelam

7. Марченко М.Н. Вторичные источники романо-германского права: прецедент, доктрина / М.Н. Марченко // Вест. Моск. Ун-та. – 2000. – №4. – с.62

8. Васильев А.А. Правовая доктрина: вопросы теории и истории / А.А. Васильев. – Москва : Юрлитинформ, 2009. – 272 с.

9. Щербанюк О. Правові доктрини як фундамент розвитку юридичної науки / О.Щербанюк, О.Гріненко // Право України. – 2015. – №9. – С. 2013-203.

10. Мяловицька Н. А. Договір як джерело права / Н. А. Мяловицька, Н. Е. Златіна // Альманах права. – 2019. – Вип. 10. – С. 70-72. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ap_2019_10_15.

11. Юридична енциклопедія : в 6 т. – К. : "Укр. енцикл.", 1999. – Т. 2. – 744 с

Опубліковано

30.06.2021

Номер

Розділ

Типи публікацій