Право на інформацію: комунікативна свобода, сфера конституційного захисту, підстави обмеження
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/2.117-8Анотація
Статтю присвячено визначенню місця права на інформацію у системі комунікативних свобод, конкретизації сфери конституційного захисту та з'ясуванню критеріїв для його обмеження. Під час проведення дослідження використано широкий спектр загальнонаукових і спеціально-юридичних методів наукового пізнання, зокрема: логічний, історичний, порівняльно-правовий і системно-структурний методи дослідження. Важливе значення для досягнення поставленої мети дослідження мав аналіз вітчизняної та німецької юридичної літератури, присвяченої праву на інформацію. Особливе пізнавальне значення мало дослідження рішень Конституційного Суду України та рішень Федерального Конституційного Суду Німеччини, присвячених тлумаченню цього фундаментального права людини. У результаті проведеного дослідження автором констатовано, що право на інформацію належить до системи комунікативних свобод. Як окрема комунікативна свобода воно активно взаємодіє з іншими свободами, наприклад свободою вираження поглядів, свободою преси, свободою кіно тощо. Причому право на інформацію підпорядковане загальній меті комунікативних свобод – бути інструментом комунікації приватної особи із суспільством, реальною можливістю для вираження та передачі її поглядів, переконань і думок іншим приватним особам. Право на інформацію захищає доступ до публічної інформації не окремої групи приватних осіб, а відповідне право кожної приватної особи. Крім того, це право не варто сприймати як право на обмеження доступу до певної інформації. Враховуючи це, сфера захисту права на інформацію полягає у захисті права кожного на доступ до інформації, яка міститься у загальнодоступних джерелах інформації. Саме така інформація є джерелом для формування поглядів та переконань у приватних осіб. Відповідний підхід має знайти своє відображення у наступних інтерпретаційних актах Конституційного Суду України, присвячених тлумаченню права на інформацію. Указане фундаментальне право людини може зазнавати обмеження. Однак, таке втручання у здійснення цього права приватних осіб не повинно перетворитися на цілковите його нівелювання. Тому поряд із суто нормативними підставами обмеження права на інформацію визначено додаткові критерії, згідно з якими має оцінюватися кожен окремий випадок обмеження цього права приватних осіб.
Посилання
1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
2. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 року № 2657-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення: 08.03.2021).
3. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 року № 2939-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text (дата звернення: 08.03.2021).
4. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 року № 3855-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text (дата звернення: 08.03.2021).
5. Тептюк Є. П. Конституційне право на доступ до публічної інформації: проблеми законодавчого регулювання та судового захисту: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02. Київ, 2018. 21 с.
6. Кушнір І. В. Конституційне право особи на доступ до публічної інформації та його забезпечення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02. Київ, 2018. 21 с.
7. Перевалова Л. В. Конституційне право на інформацію та його реалізація в Україні. Громадянське суспільство і права людини. 2010. С. 51–54.
8. Баранов А. А. Право людини і захист персональних даних. Київ, 2000. 280 с.
9. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23,31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К.Г. Устименка) від 30 жовтня 1997 року № 5-зп/1997. URL: http://ccu.gov.ua/storinkaknygy/431-pravo-nainformaciyu(дата звернення: 08.03.2021).
10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 № 2-рп/2012. URL: http://ccu.gov.ua/storinka-knygy/431pravo-na-informaciyu(дата звернення: 08.03.2021).
11. Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі за конституційною скаргою Плескача В'ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 22 січня 2020 року № 1-р(I)/2020. URL: http://ccu.gov.ua/storinka-knygy/431-pravo-na-informaciyu(дата звернення: 08.03.2021).
12. Рабінович П. М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень). Харків: Право, 1997. 64 с.
13. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні: навч. посіб. / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. Київ : Юрінком Інтер, 2004. 332 с.
14. Шукліна Н.Г. Конституційно-правове регулювання прав і свобод людини й громадянина в Україні (проблеми теорії і практики). монографія. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 424 с.
15. Конституція незалежної України: у 3 кн / під заг. ред. канд. юрид. наук Сергія Головатого; Укр. правнича фундація. Київ : Право, 1995. Кн. 3. 470 с.
16. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. URL: https://www.gesetzeiminternet.de/gg/BJNR000010949.html (дата звернення: 08.03.2021).
17. Gröpl C., Windhorst K., Coelln C. Grundgesetz. Studienkommentar.Verlag C.H. Beck. München, 2013. 803 s.
18. Кравченко М.Г. Комунікативні свободи: конституційно-правове регулювання в Україні та Німеччині. Журнал східноєвропейського права. 2021. № 85. С.29-41.
19. BVerfGE 27, 71 – Leipziger Volkszeitung.URL: https://www.servat.unibe.ch/dfr/bv027071.html (дата звернення: 11.03.2021).
20. BVerfGE 44, 125 – Öffentlichkeitsarbeit .URL: https://www.servat.unibe.ch/dfr/bv044125.html(дата звернення: 11.03.2021).
21. BVerfGE 90, 27 – Parabolantenne I. URL: https://www.servat.unibe.ch/dfr/bv090027.html#031 (дата звернення: 11.03.2021).
22. Конституція Української РСР від 20 квітня 1978 року.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/888-09#Text (дата звернення: 11.03.2021).
23. Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 583-2011-п.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text (дата звернення: 11.03.2021).
24. Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 року № 740.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text (дата звернення: 11.03.2021).
25. Питання системи обліку публічної інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1277.URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/244787385(дата звернення: 11.03.2021).
26. Gesetz zur Regelung des Zugangs zu Informationen des Bundes. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/ifg/(дата звернення: 11.03.2021).
27. Eingriffe in Grundrechte bzw. Menschenrechte. URL: https://www.humanrights.ch/de/ipf/grundlagen/einsteigerinnen/eingriffe/(дата звернення: 11.03.2021).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
