Заходи примусового виконання рішень як прояв диференціації виконавчої процесуальної форми
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/1.116-11Анотація
Присвячено аналізу поняття заходів примусового виконання рішень як прояву диференціації виконавчої процесуальної форми. Обумовлено, що виконавча процесуальна форма під час виконання судових рішень і рішень інших органів не є єдиною для всіх виконавчих проваджень. Виконавець та інші учасники виконавчого провадження вчиняють у виконавчому провадженні різні за своєю зовнішньою формою та спрямування дії. Висловлено припущення, що у виконавчому процесі визначені законодавством про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень є найбільш яскравим проявом диференціації виконавчої процесуальної форми. У правовій науці поняття заходів примусового виконання рішень є дискусійним. Автор виокремлює в науці три підходи до розуміння цього поняття, які називає матеріально-правовим, матеріально-процесуальним і процесуальним. Згідно з матеріально-правовим підходом заходи примусового виконання рішень є санкцією за невиконання зобов'язання. Згідно з матеріально-процесуальним підходом заходи примусового виконання рішень є засобами реалізації санкцій. Згідно з процесуальним підходом заходи примусового виконання рішень розглядаються як сукупність процесуальних дій на виконання рішення. Зроблено висновок, що кожен із зазначених підходів є обґрунтованим та усі вони в сукупності характеризують заходи примусового виконання рішень як багатоаспектне явище. Зосереджено увагу на більш детальному аналізі заходів примусового виконання рішень у процесуальному значенні. Обґрунтовано, що заходи примусового виконання рішень є категорією, що диференціює виконавчу процесуальну форму. Ці заходи – це певна процесуальна модель виконання, певна сукупність процесуальних дій щодо виконання тих чи інших видів рішень. Кожен із виконавчих документів повинен виконуватися в межах визначеного заходу примусового виконання рішень. За наслідками дослідження сформульовано авторське визначення заходів примусового виконання рішень.
Посилання
1. Снідевич О. С. Процесуальна форма виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника / О. С. Снідевич // Підприємництво, господарство і право. – 2019. – № 6. – С. 52–56.
2. Зуб А. А. Дифференциация гражданской процессуальной формы сквозь призму синергетики и теоретического моделирования / А. А. Зуб. // Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică. – 2015. – № 6. – С. 139–143.
3. Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016. № 1404-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (дата звернення: 01.02.2021).
4. Теория государства и права: макет учебника / науч. ред. М.А. Аржанов. – М., Б.и., 1948. 500 с.
5. Алексеев С. С. Гражданское право в период развернутого строительства коммунизма / С. С. Алексеев. – М. : Госюриздат, 1962.
6. Завадская Л. Н. Реализация судебных решений. Теоретические аспекты / Л. Н. Завадская. – М. : Наука, 1982.
7. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М. : Юрид. лит-ра, 1975.
8. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Н. С. Малеин. – М. : Наука, 1968.
9. Заворотько П. П. Процессуальные гарантии исполнения судебного решения / П. П. Заворотько. – М. : Юрид. лит-ра. 1974.
10. Зеленкова І. І. Процедура звернення стягнення на майно боржника у виконавчому процесі : дис … канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України; Київський ун-т права / І. І. Зеленкова. – Івано-Франківськ, 2017.
11. Валеев Д. Х. Система процессуальных гарантий прав граждан и организаций в исполнительном производстве / Д. Х. Валеев. – М. : Статут, 2009.
12. Притика Ю. Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів у третейському суді / Ю. Д. Притика. – К. : Вид. Дім "Ін Юре", 2006.
13. Мягкоход Ю. В. Спосіб захисту суб'єктивних земельних прав: формулювання поняття / Ю. В. Мягкоход // Часопис Київ. ун-ту права. – 2013. – № 3. – С. 274–278.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
