РОЗВИТОК КОНКУРСНОГО ПРОЦЕСУ (ПРОЦЕДУРИ БАНКРУТСТВА) В УКРАЇНІ У 2000-х РОКАХ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2020/3.114-8Анотація
Мета наукової статті полягає у дослідженні хронології розвитку правової регламентації процедури банкрутства в Україні на етапі її економічного підйому, з'ясування сутності його елементів, а також ефективності роботи як усього правового механізму, так і його окремих складових частин. Приділено увагу правовій регламентації процедури банкрутства та тим нормативно-правовим актам, які регулювали її здійснення. Висвітлено основні новели й недоліки цих актів та їх вплив на правозастосовну практику і на економіку держави в цілому. Розглянуто підходи законодавця на різних етапах розвитку законодавства про банкрутство до врегулювання правового статусу кредиторів, їх представницьких органів, арбітражного керуючого, а також здійснення окремих судових процедур, що застосовувалися до боржника. З'ясовано, що Закон про банкрутство в редакції 2002 р. став однією з рушійних сил економічного зростання України. Визначено, що Рекомендації ВГСУ свого часу виділили одне із ключових положень (принципів), – пріоритет Закону про банкрутство перед іншими нормативно-правовими актами, а також, що самі ці акти можуть застосовуватися у відносинах неспроможності настільки, наскільки це необхідно та можливо у таких правовідносинах. Обґрунтовано, що Закон про банкрутство у редакції 2011 р. містив як напрацювання судової практики, так і революційні положення та досягнення технічного прогресу в області інтернету, що сприяло виведенню провадження у справі про банкрутство на вищий рівень. Аргументовано, що ряд положень цього закону було використано при підготовці ГПК та ЦПК України. Визначено, що низка найважливіших положень законодавства періоду, що досліджувався, не знайшли свого відображення у новітньому законодавстві про банкрутство, зокрема: чіткі умови відкриття провадження у справі про банкрутство; різноманіття процедур банкрутства, які застосовуються до боржників, що мають статус юридичної особи; невизначене коло суб'єктів банкрутства та тих осіб, які не входять до названого кола, тощо.
Посилання
1. Джунь В. В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні : монографія / В. В. Джунь. – 2-ге видання, випр. і допов. – К. : Юрид. практика, 2006. – 384 с.
2. Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": Закон України від 07.03.2002 р. № 3088-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 33. – Ст. 235.
3. Поляков Б. М. Право неспроможності (банкрутства) в Україні: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Б. М. Поляков. – К. : Ін Юре, 2011. – 560 с.
4. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193. URL: https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v1193600-04 (дата звернення: 20.08.2020).
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. – № 15. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-09 (дата звернення 20.08.2020).
6. Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": Закон України від 22.12.2011 р. № 4212-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4212-17 (дата звернення 20.08.2020).
7. Радзивилюк В. Генезис национального законодательства Украины о банкротстве и проблемы, с ним связанные / В. Радзивилюк // Legea si Viata (Молдова). – 2013. – № 12. – С. 167–170.
8. Бірюков О. М. Сучасний стан розвитку законодавства про банкрутство / О. М. Бірюков // Університетські наук. записки. – 2008. – № 4(28). – С. 100–103.
9. Бутирський А. Концепція удосконалення законодавства про неспроможність / А. Бутирський // Право України. – 2018. – № 6. – С. 86–97.
10. Кодекс України з процедур банкрутства. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text (дата звернення: 25.08.2020).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
