ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТА У РАЗІ НЕПРАВОМІРНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ІЗ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2020/2.113-9Анотація
Досліджено поняття й ознаки неправомірного співробітництва адвоката із правоохоронними органами, обставини, які впливають на суворість дисциплінарного стягнення, що може бути накладене на адвоката внаслідок такого співробітництва. Наведено перелік ознак, за якими слід відрізняти правомірне співробітництво із правоохоронними органами від неправомірного, тобто забороненого, яке тягне за собою дисциплінарну відповідальність для адвоката. З'ясовано, у яких формах може здійснюватися неправомірне співробітництво адвоката із правоохоронними органами. Установлено, що інформація, якою володіє адвокат завдяки своїй професійній діяльності та відповідному статусу, часто використовується співробітниками правоохоронних органів для виконання покладених на них функцій. Досліджено, чи може особа, яка має статус адвоката, бути викривачем у розумінні ЗУ "Про запобігання корупції". Проаналізовано правові висновки Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи щодо оскарження адвокатом рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю за неправомірне співробітництво із правоохоронними органами. Розглянуто аргументи адвокатапорушника та відповідну правову позицію Верховного Суду, який, керуючись актами національного законодавства, визначив дії порушника неправомірними та позовні вимоги відхилив. Сформовано поняття "неправомірне співробітництво адвоката із правоохоронними органами", визначено його ознаки та викладено пропозиції з підвищення ефективності притягнення адвокатів-порушників до дисциплінарної відповідальності у разі такого співробітництва.
Посилання
1. Гвоздій В.А. Функціональний підхід до призначення органів адвокатського самоврядування як суб'єктів адміністративного права. Львівський науковий форум. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Концептуальні шляхи розвитку НАУКИ ТА ОСВІТИ. 12- 13 лютого 2020 року (частина IІ). Львів 2020. 65 с.
2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року. Зі змінами від 20.03. 2020. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 (дата звернення: 10.05.2020).
3. Іншин М. І. Трудове право України підручник / за заг. ред. М.І. Іншина, В.Л. Костюка, В.П. Мельника. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Київ: Центр учбової літератури, 2016. 472 с.
4. Кухнюк Д., Шиленко Б. Дисциплінарна відповідальність за порушення адвокатської етики. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Юридичні науки". 2019. №4 С. 31- 35.
5. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, зі змінами затвердженими Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 15 лютого 2019 року. URL: http://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2017-06-09-pravila2017_596f00dda53cd.pdf (дата звернення: 10.05.2020).
6. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI, зі змінами від 20.04.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 10.05.2020).
7. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014, зі змінами від 19.04.2020 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1700-18 (дата звернення: 10.05.2020).
8. Єдиний Державний реєстр судових рішень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/ (дата звернення: 10.05.2020).
9. Заборовський В.В., Бисага Ю.М., Булеца С.Б. Правовий статус адвоката: проблеми теорії та практики. Ужгород: Видавничий дім "Гельветика", 2019. 650 с.
10. Заборовський В.В. Правовий статус адвоката в умовах становлення незалежної адвокатури України. Ужгород: Видавничий дім "Гельветика", 2017. 900 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
