АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ЗМІНАМ КЛІМАТУ ДО ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2020/2.113-3Анотація
З'ясовано сучасний стан виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року в частині зведення українського законодавства у сфері зміни клімату та захисту озонового шару до вимог правових актів ЄС, перелічених у додатку XXX до глави 6 "Навколишнє середовище" зазначеної Угоди. Установлено, що, починаючи з часу ратифікації Угоди про асоціацію, в Україні було прийнято низку правових актів програмного характеру з метою її виконання в частині запобігання змінам клімату та захисту озонового шару. Зроблено висновок, що із незначним відставанням Україна загалом виконала свої зобов'язання щодо адаптації національного законодавства до законодавства ЄС у частині створення системи моніторингу, звітності, здійснення перевірок викидів парникових газів, а також у частині імплементації приписів Регламенту (ЄС) № 2037/2000 про речовини, що руйнують озоновий шар, і положення Регламенту (ЄС) № 842/2006 Європейського Парламенту та Ради про деякі фторовані парникові гази. Водночас, незважаючи на закінчення терміну зведення національного законодавства відповідно до вимог Директиви № 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів у рамках Співтовариства та внесення змін і доповнень до Директиви № 96/61/ЄС зі змінами і доповненнями, внесеними Директивою № 2004/101/ЄС, в Україні не прийняті нормативно-правові акти, необхідні для запровадження внутрішньої схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів та інших ринкових і неринкових інструментів скорочення викидів парникових газів відповідно до зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію. Актуальною залишається потреба внесення змін і доповнень до Положення про Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1999 року № 583, у частині розширення її завдань відповідно до положень Паризької угоди та положень Угоди про асоціацію.
Посилання
1. Лист Міністерства закордонних справ України "Щодо набрання чинності Угодою" від 20 липня 2017 року № 72/14-612/1-1713. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1713321-17 (дата звернення: 15.04.2020).
2. Солонина Є. Зими більше не буде: як вплинуть на Україну та українців глобальні зміни клімату. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30461594.html (дата звернення: 27.03.2020).
3. Негативні наслідки зміни клімату стають все помітнішими – ВМО. URL: https://ecoaction.org.ua/nehatyvni-naslidky-zminy-klimatu-staiut-pomitnishymy.html (дата звернення: 12.04.2020).
4. Бардіна О. Роль міжнародних інституцій у регулюванні змін клімату. Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право. 2013. Вип. 3. С. 138-143.
5. Бардіна О. Міжнародне нормативне забезпечення вирішення проблем зміни клімату. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2013. № 5. С. 131-137.
6. Булгакова М. Г. Участь України у міжнародних переговорах з питань зміни клімату: економіко-правові та еколого-політичні аспекти. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія "Економіка". 2012. Вип. 1. С. 37-43.
7. Дубовіч І. А., Булгакова М. Г. Теоретико-методологічні та практичні еколого-економічні й правові засади розв'язання глобальних проблем зі зміни клімату. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 8. Ч. 1. С. 67-70.
8. Єрмолаєва Т. В., Коротун Т. В. Реалізація Україною міжнародних зобов'язань у сфері запобігання змінам клімату. Молодий вчений. 2018. № 10. С. 236-240.
9. Романко С. Еколого-правова політика України у сфері зміни клімату. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 9. С. 88-94.
10. Романко С. Законодавство України у сфері скорочення викидів парникових газів після ратифікації Паризької угоди. Visegrad Journal on Human Rights. 2018. V. 1. Р. 122-127.
11. Андрусевич Н. Правове регулювання ЄС в галузі попередження зміни клімату. Вісник екологічної адвокатури. 2004. № 26. С. 3-8.
12. Горбань Ю. С. Імплементаційні інструменти ЄС у сфері зміни клімату: досвід Німеччини. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2014. № 10. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=770 (дата звернення: 15.04.2020).
13. Шатоха В. І. Лідерство Європейського Союзу у запобіганні зміни клімату: Монографія. Дніпро: Акцент ПП, 2017. 144 с.
14. Дейнега М. А. Інтеграція природоресурсного законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері зміни клімату. Право. Людина. Довкілля. 2019. № 3. Том. 10. С. 66-75.
15. Івасечко О. Співпраця України та Європейського Союзу в галузі охорони довкілля. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2012. Вип. 24. С. 73-78.
16. Орєхов С. Адаптація права України до права ЄС у сфері охорони довкілля в рамках Угоди про асоціацію. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 2. С. 80-83.
17. Тютюнник М. О. Адаптація екологічного законодавства України до законодавства Єропейського Союзу. The Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. 2019. № 63. С. 358-364.
18. Шпарик Н. Я. Адаптація екологічного законодавства України до стандартів Європейського Союзу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2015. Вип. 33. Том 1. С. 212-217.
19. Кліматологія. Терміни та визначення основних понять. ДСТУ 3992 – 2000. – К.: Держспоживстандарт України, 2000. URL: http://metrology.com.ua/download/dstu-gost-gost-r/60-dstu/476-dstu-3992-2000 (дата звернення: 09.04.2020).
20. Прохоренко К. Теоретичні аспекти поняття "клімат" в екологоправовому регулюванні. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юрид. науки. 2011. Вип. 86. С. 104-106.
21. Кліматична угода: ключові моменти. URL: http://zik.ua/news/2015/12/14/klimatychna_ugoda_klyuchovi_momenty_653978 (дата звернення: 15.04.2020).
22. Закон України "Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату" від 04.02.2004. Офіційний вісник України. 2004. № 8. Ст. 466.
23. Закон України "Про ратифікацію Паризької угоди" від 14.07.2016. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 35. Ст. 595.
24. Горбань Ю. С. Імплементаційні інструменти ЄС у сфері зміни клімату: досвід Німеччини. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2014. № 10. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=770 (дата звернення: 02.01.2020).
25. Національна стратегія наближення (апроксимації) законодавства України до права Європейського Союзу у сфері охорони довкілля. Київ, 2015. URL: https://menr.gov.ua/files/docs/draft_NAS_FEB2015.pdf (дата звернення: 15.03.2020).
26. Communication of long-term strategies. URL: https://unfccc.int/process/the-paris-agreement/long-term-strategies (дата звернення: 11.02.2020).
27. Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. URL: https://menr.gov.ua/news/31815.html (дата звернення: 15.04.2020).
28. Рекомендації парламентських слухань на тему: "Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п'ять років", схвалені Постановою Верховної Ради України від 14.01.2020 № 457-IX. Голос України. 2020. № 18. 30 січня.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
