ЄВРОПЕЇЗАЦІЯ ТА РЕКОДИФІКАЦІЯ. УЗУФРУКТ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2021/4.119-8Ключові слова:
європеїзація; рекодифікація; узуфрукт; квазіузуфрукт; суперфіцій; емфітевзисАнотація
Висвітлено особливості узуфрукта в європейських країнах романо-германського права, визначено умови імплементації у право України кращої практики узуфрукта в умовах європеїзації та рекодифікації цивільного законодавства.
Досліджено особливості узуфрукта в окремих країнах романо-германського права, зокрема в Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах, Швейцарії, Грузії, Молдові та Росії.
Узуфрукт, який є гнучким і загальновизнаним у праві країн Західної Європи речовим правом особистого володіння для користування, що вважається самостійним речовим правом на чуже майно у країнах романської правової сім'ї або різновидом сервітуту у країнах німецької правової сім'ї, залишається невідомим у більшості республік колишнього Радянського Союзу.
Право України також не передбачає інституту узуфрукта і регулює відносини тривалого користування чужою нерухомістю за допомогою обмежених речових прав (емфітевзис, суперфіцій, право господарського відання, право оперативного управління) і зобов'язальних правових конструкцій (зазвичай оренда й управління нерухомістю).
Автори дійшли висновку про необхідність упровадження у вітчизняне право інституту узуфрукта шляхом доповнення ЦК України новою главою "Узуфрукт", межові положення якої запропоновано в цьому дослідженні.
У праві України узуфрукт доцільно визнати самостійним, відмінним від сервітуту, речовим правом особистого володіння для користування, що виконує роль загальних положень про емфітевзис (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб). У зв'язку із цим до відносин за емфітевзисом мають застосовуватися положення гл. 32-1 ЦК України про узуфрукт, якщо інше не встановлено положеннями ЦК про емфітевзис і не випливає з його суті.
За своєю цільовою спрямованістю правова конструкція узуфрукта може виконувати будь-які функції особистого володіння для користування чужим майном, що дає можливість використання цієї правової конструкції в будь-яких сферах користування майном, незалежно від того, чи метою є отримання доходу, чи іншого соціально корисного результату (благодійництво тощо).
Відсутність узуфрукта в національному праві перешкоджає ефективній трансформації правових титулів шляхом відмови від права господарського відання та права оперативного управління в умовах рекодифікації цивільного законодавства, не сприяє формуванню повноцінного ринку землі та його усталеному розвитку в умовах скасування в Україні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та перебування в оренді більшості земель сільськогосподарського користування, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Поряд із довгостроковою орендою та управлінням майном, узуфрукт виконує схожі функції з правом господарського відання та правом оперативного управління. Причому, на відміну від управління майном та оренди, перевага узуфрукта полягає в можливості оплатного або безоплатного користування нерухомим майном у власному інтересі користувача (узуфруктуарія) відповідно до положень ЦК України про речові права. У цьому контексті узуфрукт має потенціал найбільш прийнятної заміни права господарського відання та права оперативного управління.
Посилання
1. Майданик Р., Майданик Н., Попова Н. Переосмислення загальної
частини речового права в умовах європеїзації та кодифікації // Підпри-
ємництво, господарство і право. 2021. № 6. С. 39–54.
2. Анатолій Довгерт. "Рекодифікація Цивільного кодексу України:
основні чинники і передумови для старту" // Право України. 2019. № 1.
3. Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов. М.:
ИНФРА-М; НОРМА, 1996. 704 c.
4. Майданик Р. А. Узуфрукт: європейське та українське право
// Проблеми вдосконалення приватноправових механізмів набуття,
передачі, здійснення та захисту суб'єктивних цивільних та сімейних
прав : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. пам'яті проф. Ч. Н. Азімо-
ва та 20-річчю з дня створення каф. цив. права № 2 (Харків, 29 листоп.
2019 р.). – Харків : Право, 2019. – 396 с. С. 20–32.
5. Смітюх А. В. Щодо узуфрукту корпоративних паїв (часток, акцій)
// ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО № 3 / 2020. – С. 74–79. [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2020/
3_2020/13.pdf
6. Павленко О. О., Красицька Л. В. Узуфрукт як обмежене речове
право // Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя
Стуса. Том 1 № 5 (2013). С. 82–87. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/1213
7. Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: Видав-
8. Новицкий И. Б. Римское право: Учебник для вузов. М.: ИКД
"ЗЕРЦАЛО-М", 2007. 256 с.
9. Гражданское уложение Германии. Вводный закон к Гражданско-
му уложению : пер. с нем. / сост. В. Бергман. М. : Инфотропик Медиа,
2015. 888 с. (Серия "Германские и европейские законы").
10. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) – Code civil
des Français (Code Napoléon) / пер. с фр. В.Н. Захватаева. М. : Инфо-
тропик Медиа, 2012. 624 с.
11. Гражданский кодекс Молдовы. Закон Республики Молдова, в
редакции Закона Республики Молдова №133 от 15.11.2018 г. // [Элект-
ронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.legis.md/cautare/rezultate/
112573
12. Концепция развития гражданского законодательства Россий-
ской Федерации (одобрена Советом при Президенте РФ по кодифи-
кации и совершенствованию гражданского законодательства
07.10.2009) // Вестник ВАС РФ. 2009. № 11 // СПС "КонсультантПлюс.
Пресса и книги".
13. Мацакян Г. С. Право личного пользовладения: проблемы тео-
рии и практики: дисс. …канд. юрид. наук. – М., 2018. 225 с.
14. Громов С. А. Узуфрукт: юридическая конструкция и вещное
право // Вещные права: постановка проблемы и ее решение. Сб. ст. /
Рук. авт. кол. и отв. ред. М. А. Рожкова. М. : Статут, 2011. С. 188–231.
15. Суханов Е. А. Гражданское право России – частное право. М. :
Статут, 2008. 588 с.
16. Проект Федерального закона № 47538-6 "О внесении измене-
ний в части первую, вторую, третью и четвертую Гражданского кодекса
Российской Федерации, а также в отдельные законодательные акты
Российской Федерации" (принятая ГД ФС РФ в первом чтении
27.04.2012) // СПС "КонсультантПлюс".
17. Мацакян Г. С. Особенности правовой конструкции узуфрукта в
российском, германском и французском гражданском праве // Юриди-
ческая наука. 2016. № 2. C. 58–65.
18. Концепция развития гражданского законодательства Россий-
ской Федерации (одобрена Советом при Президенте РФ по кодифи-
кации и совершенствованию гражданского законодательства
07.10.2009) // Вестник ВАС РФ. 2009. № 11 // СПС "КонсультантПлюс.
Пресса и книги".
19. Проект Федерального закона № 47538-6 "О внесении измене-
ний в части первую, вторую, третью и четвертую Гражданского кодекса
Российской Федерации, а также в отдельные законодательные акты
Российской Федерации" (принятая ГД ФС РФ в первом чтении
27.04.2012) // СПС "КонсультантПлюс".
20. Германское гражданское уложения 1896 г. (Bürgerlichen
Gasetzbuch 1896) // Германское право. Ч. I. Гражданское уложение. –
М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996.
– 551 с.
21. Гражданский Кодекс Нидерландов. Книги 2, 3, 5, 6 и 7 / перевод
М. Ферштман; отв. ред. Ф. Й. М. Фельдбрюгге. 2-е изд. – Лейден : Ин-
ститут восточно-европейского права и россиеведения; Лейденский
университет, юридический факультет, 2000. – 372 с.
22. Французский гражданский кодекс. СПб.: Юридический центр
"Пресс", 2004. 1101 c.
23. Швейцарское гражданское уложение. Часть четвертая. Вещ-
ное право // Журнал министерства юстиции.–1908.–¹8.–С. 201–236.24. Василевская Л. Ю. Учение о вещных сделках по германскому
праву. М. : Статут, 2004. 538 c.
25. Антонов Б. А. Формирование института узуфрукта в германском
праве : дис. …канд. юрид. наук. М., 2006. 246 c.
26. Гребенников А. Д. Право личного пользовладения в свете по-
ложений, устанавливаемых проектом изменений Гражданского кодекса
Российской Федерации // Нотариус. 2012. № 5. C. 41–45.
27. Мірошниченко А. М. Земельне право України: Навчальний посі-
бник. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.
28. Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресу-
рсами міст України. – К.: ІРЦ "Реформування земельних відносин в
Україні", 2000. – 336 с.
29. Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. у
справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції
України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Пе-
рехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне
користування земельними ділянками), справа № 1-17/2005 // Електрон-
ний ресурс. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/
v005p710-05
30. Мірошниченко А. М. Щодо застосування норм права, які регу-
люють відносини щодо права довічного успадковуваного володіння
земельною ділянкою // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://protocol.ua/ua/naukoviy_visnovok_shchodo_zastosuvannya_norm_
prava_yaki_regulyuyut_vidnosini_shchodo_prava_dovichnogo_uspadkovuvanogo_
volodinnya_zemelnoyu_dilyankoyu/
31. Суханов Е. А. Гражданское право России – частное право. М.:
Статут, 2008. 588 с.
32. Майданик Р. А. Переосмислення речового права в сучасних
умовах // Речове право: пріоритети та перспективи. Матеріали Київсь-
ких правових читань. Київ, 22 березня 2019 року / Р. А. Майданик,
Я. М. Романюк та ін.; відп. ред. Р. А. Майданик. К.: Алерта, 2019. 266 с.
С. 8–32.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Наталія Майданик, Роман Майданик, Наталія Попова

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
