ЮРИДИЧНІ МЕЖІ ПРАВОМІРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ДІЯЛЬНОСТІ МЕДІА: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2026/1.131-5Ключові слова:
штучний інтелект, медіа, дипфейк, дезінформація, ризикоорієнтований підхід, регулювання штучного інтелекту, інформаційна безпека, права людини, свобода словаАнотація
Вступ. Стаття присвячена дослідженню юридичних меж правомірного застосування систем штучного інтелекту у діяльності медіа в контексті стрімкого поширення генеративних ШІ-технологій та загострення проблем дезінформації, дипфейків і порушень прав людини.
Актуальність теми публікації зумовлена відсутністю в нормах законодавства України спеціального механізму правового регулювання застосування штучного інтелекту суб'єктами медіа, а також необхідністю узгодження національної практики з вимогами Регламенту ЄС про штучний інтелект (Regulation (EU) 2024/1689), Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права, а також Керівних принципів Ради Європи щодо відповідального впровадження ШІ у журналістиці (2023).
Метою статті є виокремлення та дослідження нормативного, правозастосовного і фактичного критеріїв правомірності застосування систем ШІ суб'єктами медіа, обґрунтування на цій основі пропозицій щодо вдосконалення законодавства України у відповідній сфері правового регулювання з урахуванням стандартів права ЄС і Ради Європи.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням систем ШІ у медіадіяльності та реалізацією механізму захисту прав і законних інтересів учасників таких відносин.
Методи. У процесі підготовки статті застосовано загальнонаукові методи пізнання: діалектичний, системно-структурний, формально-логічний, а також спеціальні методи: порівняльно-правовий, нормативно-догматичний, соціологічний та метод правового прогнозування.
Результати. У статті розмежовано нормативний, правозастосовний і фактичний критерії оцінки правомір-ності застосування ШІ в медіа, досліджено ризикоорієнтований підхід як методологічну основу відповідного правового регулювання. Особливу увагу приділено захисту прав споживачів медіаконтенту на невтручання у приватне та сімейне життя, на доступ до достовірної інформації та на спростування недостовірних відомостей, а також пробле-матиці протидії дипфейкам як загрозі інформаційній безпеці держави.
Висновки. На підставі аналізу європейського досвіду сформульовано рекомендації щодо вдосконалення законодавства України у цій сфері.
Посилання
Verkhovna Rada of Ukraine. Research Service. (2024). Information note on the use of artificial intelligence in media: Potential and risks [in Ukrainian]. https://research.rada.gov.ua/uploads/documents/33465.pdf
European Court of Human Rights. (2017, September 5). Bărbulescu v. Romania [Grand Chamber]. Application No. 61496/08. https://hudoc.echr.coe.int
Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of November 4, 1950, ratified by the Law of Ukraine of 17.07.1997. (1997). Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 40, Art. 263 [in Ukrainian].
On Copyright and Related Rights: Law of Ukraine of 01.12.2022 No. 2811-IX. (2022) [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/go/2811-20
On Personal Data Protection: Law of Ukraine of June 1, 2010 No. 2297-VI. (2010). Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 34, Art. 481 [in Ukrainian].
On Media: Law of Ukraine of December 13, 2022 No. 2849-IX. (2022). Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 32, Art. 83 [in Ukrainian].
Adjin-Tettey, T. D., Anichebe, A., Asante-Agyekum, B., Buabeng, M., & Yartey, D. (2025). Artificial intelligence and journalism: A systematic bibliometric and thematic analysis of global research. Computers in Human Behavior. https://doi.org/10.1016/j.chb.2025.108707
Council of Europe. (2024). Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law (CETS No. 225). https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/225
Council of Europe, Steering Committee on Media and Information Society. (2023). Guidelines on the responsible implementation of artificial intelligence (AI) systems in journalism. https://www.coe.int/en/web/freedom-expression/-/guidelines-on-the-responsible-implementation-of-artificial-intelligence-ai-systems-in-journalism
Engström, V., & Hacker, P. (2025). Regulating AI from Europe: A joint analysis of the AI Act and the Framework Convention on AI. The Theory and Practice of Legislation. https://doi.org/10.1080/20508840.2025.2492524
Home Security Heroes. (2023). 2023 state of deepfakes: Realities, threats, and impact. https://www.securityhero.io/state-of-deepfakes
International Press Institute. (2023). Slovakia: Deepfake audio of Denník N journalist offers worrying example of AI abuse. https://ipi.media/slovakia-deepfake-audio-of-dennik-n-journalist-offers-worrying-example-of-ai-abuse/
Porlezza, C. (2023). Promoting responsible AI: A European perspective on the governance of artificial intelligence in media and journalism. Communications, 48(3), 370–394. https://doi.org/10.1515/commun-2022-0091
Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence (Artificial Intelligence Act). (2024). Official Journal of the European Union, L 2024/1689. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj
Romero-Moreno, F. (2024). Generative AI and deepfakes: A human rights approach to tackling harmful content. International Review of Law, Computers & Technology, 38(3), 297–326. https://doi.org/10.1080/13600869.2024.2324540
Tkachuk, O., & Voloshyn, O. (2025). Countering AI-powered disinformation through national regulation: Learning from the case of Ukraine. PMC. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11747593/
Weale, M. (2024). Possible harms of artificial intelligence and the EU AI act: Fundamental rights and risk. Journal of Risk Research, 27(9), 1127–1143. https://doi.org/10.1080/13669877.2024.2350720
Zaiarnyi, O. A. (2019). Assessment criteria for the lawfulness of artificial intelligence technologies application in health care. Wiadomości Lekarskie, 72(12/2), 2568–2572.
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олег ЗАЯРНИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
