ГАРАНТІЇ ПРОКУРОРІВ ПРИ ПРИПИНЕННІ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ: ПРАВОВА ВИЗНАЧЕНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2022/5.124-15Ключові слова:
реформа прокуратури, припинення трудового договору, гарантії, персональне попередження про вивільнення, спеціальне законодавствоАнотація
Висвітлено проблемні аспекти практичної реалізації положень законодавства, які регламентують гарантії працівників при припиненні трудового договору, в аспекті його застосування до прокурорів під час кадрового перезавантаження органів прокуратури як втілення першочергових заходів із реформи цієї інституції на сучасному етапі. Визначено проблемні аспекти законодавчого закріплення у трудовому та спеціальному законодавстві гарантій прокурорів при припиненні трудового договору та практики його застосування в процесі кадрового перезавантаження прокуратури, формулювання пропозицій щодо їхнього вирішення. У процесі дослідження використано формально-логічний, системний, герменевтичний, порівняльно-правовий та аналітичний методи наукового пізнання. Встановлено, що сучасний етап реформування прокуратури в Україні є продовженням раніше розпочатої її реформи як інституції, орієнтованої на потреби суспільства та держави. Пріоритетний напрям такого реформування обумовлений потребою усунення прогалин у нормативно-правових актах з метою вдосконалення реалізації прокурорами конституційних повноважень. Водночас залишаються актуальними питання кадрового перезавантаження органів прокуратури з огляду на те, що впродовж нетривалого періоду часу двічі відбулися суттєві зміни в такій складовій механізму моніторингу успішності цієї реформи, як персональна відповідальність за реалізацію її положень. Констатовано, що за відсутності правової позиції суду конституційної юрисдикції у справі конституційності першочергових заходів реформування органів прокуратури, проблемні аспекти її кадрового перезавантаження вирішуються у правових позиціях Верховного Суду та в Рішеннях Конституційного Суду України за конституційними скаргами заінтересованих суб'єктів щодо поширення на прокурорів правових гарантій, передбачених Кодексом законів про працю України. Проаналізовано положення законодавства та кореспондуючої судової практики у сфері особливостей застосування до прокурорів гарантій, наданих трудовим законодавством при припинення трудового договору. Констатовано, що спеціальний Закон України "Про прокуратуру" визначає виключний перелік випадків, коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми Кодексу законів про працю України. Аргументовано, що попри те, що форма персонального попередження працівника про наступне вивільнення законодавством не визначена, це попередження може вважатися таким, що здійснено персонально, якщо в ньому містяться дані, що стосуються певної, окремої особи, тобто містить персональні дані. Запропоновано в системному зв'язку з положеннями законодавства про захист персональних даних кваліфікувати попередження про наступне вивільнення працівника як таке, що здійснено персонально, за умови відповідності змісту інформації, що в ньому міститься, критерію "персональності", тобто можливості ідентифікації особи, якої вона стосується.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).