ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОЇ НАУКИ: ЗМІНИ ПАРАДИГМИ

Анотація

З'ясовано роль і значення функцій загальнотеоретичної науки. Застосовано систему філософських підходів пізнання, принципів, загальнонаукових і спеціальних наукових методів дослідження. Зазначено, що зміни функціонального призначення теорії зумовлені змінами у сприйнятті предметного поля теорії і залежності процесу пізнання від системи суб'єктивних та об'єктивних факторів, серед яких виокремлено: рівень розвитку суспільства; особливості суспільної свідомості, культури та ідеології; відкритість соціальної системи для демократичних інституцій; потреба в дослідженні фундаментальних державно-правових категорій, обґрунтування їхньої ролі в забезпеченні суспільних процесів та шляхів їх вдосконалення. Зауважено, що переосмисленням функціонального призначення теорії права є зміни методологічної основи пізнання державно-правових явищ, які полягають у підвищенні ролі філософських підходів, впровадженні системи принципів пізнання, розширенні спектра загальнонаукових методів і спеціальних наукових прийомів. Вони суттєво підвищують роль теорії у пізнанні наукових, пізнавальних та навчальних аспектів держави і права як важливих інституцій суспільної дійсності. Зміни предметного і методологічного характеру зумовлюють зміни функціонального призначення загальнотеоретичної науки, що полягають у зміні парадигми функцій теорії, їхньому спрямуванні на з'ясування соціального призначення державно-правових категорій, збільшенні значення методологічної функції теорії та ролі як засобу формування професійних знань. Узагальнено існуючі підходи до розуміння функцій теорії, виокремлено практично-прикладний, системний, пізнавальний, сутнісний, діяльнісний, науковий та теоретичний аспекти їхнього сприйняття. Обґрунтовано власне бачення категорії "функції теорії права" та виокремлено її основні ознаки, а саме: навчальний, науковий, фундаментальний, соціальний, політичний, правовий характер, забезпечення самостійності теорії і досягнення мети та завдань цієї фундаментальної науки. Визначено змістовне спрямування таких загальних функцій теорії права, як: евристична, онтологічна, прогностична, політична, ідеологічна та аксіологічна. Досліджено особливості спеціальних функцій теорії і визначено методологічну, комунікативну, навчальну, системотворчу, гносеологічну та практично-прикладну. Зроблено висновки про змінний динамічний характер функцій теорії, що обумовлено системою об'єктивних і суб'єктивних факторів, а також змінами предметного і методологічного поля наукового пізнання. Зміни функціонального призначення загальної теорії права пов'язано з підвищенням соціальної ролі державно-правових категорій, подоланням моністичності у сприйнятті функцій та забезпеченні плюралістичності впливу теорії н пізнання держави і права.