ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ УКЛАДЕНИМ ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ У ЗЕМЕЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ: ТЕОРІЯ ТА СУДОВА ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-8Ключові слова:
захист цивільних прав, земельні права, речові права, визнання договору укладеним, публічно-приватні земельні правовідносини, принципи цивільного права, договірне право, правозастосуванняАнотація
Вступ. Актуальність теми дослідження обумовлена викликами об'єктивного й суб'єктивного характеру, які безпосередньо впливають на здійснення і юрисдикційний захист порушених органами державної влади та місцевого самоврядування цивільних прав у земельних відносинах. За таких умов суди адміністративної, цивільної та господарської юрисдикції утримуються від активного втілення у судову практику інноваційних підходів із реалізації положень ст. 55 Конституції України щодо визнання угоди укладеною у спорах, предметом яких є захист цивільних прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності. У наукових доктринах цивільного, земельного права визнання договору укладеним як способу захисту цивільних і земельних прав у земельних відносинах залишається мало дослідженим. Виходячи із цього, мета дослідження полягає у тому, аби розкрити науково-теоретичні засади щодо можливості визнання судом укладеного договору як належного й ефективного способу захисту цивільних прав у земельних правовідносинах, і на цій основі сформулювати наукові висновки та практичні рекомендації.
Методи. Дослідження проведено з використанням таких методів, як-от: діалектичний, аксіологічний, Інституціональний, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, історичний, компаративний, формально-догматичного тлумачення, використання матеріалів судової практики.
Результати. Розкрито юридичну природу такого способу захисту цивільних прав, як визнання договору укладеним, показано його розуміння у наукових доктринах цивільного й земельного права та в судовій практиці, а також доведено можливість обрання судом такого способу захисту цивільних прав у публічно-приватних земельних відносинах з огляду на особливості об'єктів, суб'єктів, змісту, підстав, умов, способів, порядку виникнення, зміни та припинення земельних і поєднаних із ними майнових правовідносин.
Висновки. Визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки з підстав, умов і в порядку, передбаченому законом, може бути застосоване судом як належний і ефективний спосіб захисту порушених прав у публічноприватних земельних правовідносинах, що узгоджується зі ст. 55 Конституції України, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які є частиною національного законодавства України.
Посилання
Бервено, С. М. (2006). Проблеми договірного права України: монографія. Юрінком Інтер.
Верховна Рада України. (2003). Про фермерське господарство (Закон України від 19.06.2003 р. № ). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15
Верховна Рада України. (2003). Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (Закон України від 05.06.2003 р. № 899-IV). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15
Дзера, І. О. (2001). Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. Юрінком Інтер.
Діковська, І. (2023). Ефективність чи належність способу захисту? Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2, 20–23.
Концепція оновлення Цивільного кодексу України. (2020). Київ: Вид. дім «АртЕк».
Кот, О. О. (2017). Здійснення та захист суб’єктивних цивільних прав: Проблеми теорії та судової практики. Алерта.
Кот, О. О., & Великанова, М. М. (2023). Способи захисту цивільних прав: оновлення статті 16 ЦК України. Вісник Національної академії правових наук України, 30(3), 242–255.
Кузнєцова, Н. С. (2009). Цивільно-правова відповідальність і захист цивільних прав. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Юридичні науки, (81), 100–106.
Мягкоход, Ю. В. (2014). Способи захисту земельних прав [рукопис дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук]. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Мягкоход, Ю. В. (2014). Способи захисту земельних прав за законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 "Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право". Київський національний університет ім. Т. Шевченка.
Носік, В. В. (2006). Право власності на землю Українського народу: монографія. Юрінком Інтер.
Погрібний, С. О. (2009). Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України. Правова єдність.
Спасибо-Фатєєва, І. В. (Ред.). (2020). Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (Т. 1: Загальні положення. Особи). ЕКУС.
Федчишин, Д. В. (2020). Реалізація та захист земельних прав в Україні: Проблеми теорії та практики: монографія. Видавничий дім «Гельветика».
Щербина, В. С., & Бондар, Т. В. (2021). Договори в товаристві з обмеженою відповідальністю. Підприємництво, господарство і право, 1, 84.
Ярема, А. Г. (2009). Система способів захисту цивільних прав судом. Вісник Верховного Суду України, 12(112), 34–39.
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юрій НОСІК
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
