РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА "КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА": ПРАВОВІ ПІДҐРУНТЯ, ДОТРИМАННЯ СВОБОДИ ВІРОСПОВІДАННЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ РЕЗОНАНС

Анотація

Вступ. Проаналізовано правові обставини розірвання договору, укладеного Національним заповідником "Києво-Печерська лавра" та Українською православною церквою Московського патріархату. Досліджено міжнародний резонанс справи. Оцінено ступінь втручання держави в справи церкви й обмеження свободи віросповідання в умовах воєнного стану. На основі документів, що встановлюють правові відносини між Українською православною церквою Московського патріархату та Національним заповідником "Києво-Печерська лавра", проаналізовано позиції та інтереси всіх сторін – учасників справи.

Методи. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження були застосовані такі методи: формально-юридичний для дослідження правових норм у законах України й указах Президента України, аналізу змісту правових норм у договорі оренди Києво-Печерської лаври та статуту УПЦ; метод аналізу для дослідження положень Конституції та законодавства України, зокрема положень воєнного часу; метод синтезу для поєднання окремих чинників і правових позицій різних державних органів та громадських організацій, а також для формування єдиної цілісної позиції колективу авторів щодо питання законності розірвання договору, визначення меж втручання держави в дотримання свободи віросповідання; діалектичний метод для дослідження розвитку відносин між УПЦ і різними державними органами; соціологічний метод для дослідження ставлення громадян та інших осіб до справи; германевтичний метод для роз'яснення нормативно-правової бази вивчених документів, виданих і затверджених учасниками справи; метод правової семіотики для вивчення окремих понять і принципів, застосованих у державних нормативно-правових актах і документах УПЦ.

Результати. Отримано результати, які свідчать проти Української православної церкви Московського патріархату. Діяльність державних органів та їхні рішення дозволяють чітко простежити перебіг подій навколо Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Висновки. У результаті дослідження зроблено такі висновки: після прийняття указу про обмеження діяльності на території України релігійних організацій, афілійованих із країною-агресором, УПЦ намагалася змінити положення своїх установчих документів, декларуючи незалежність від Російської православної церкви. Однак релігієзнавча експертиза ДЕСС і численні дії священиків УПЦ свідчать про наявність канонічного й майнового зв'язку між УПЦ та РПЦ. Розірвання договору про оренду УПЦ приміщень Києво-Печерської лаври ініційовано державними органами України на законних підставах. Застосовані до прихожан і священиків УПЦ обмеження є обґрунтованими й відповідають умовам воєнного стану та не є свідченням надмірного втручання держави у свободу віросповідання. Наявність міжнародного резонансу щодо цієї справи пояснюється залученням до інформаційної кампанії широкої мережі російських і проросійських інфоресурсів, які часто маніпулюють думками осіб, які не обізнані у правових підставах справи чи є недостатньо юридично досвідченими.