ПРАВОВІ МОДЕЛІ СИСТЕМИ РЕЧОВОГО ПРАВА В ЦИВІЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-13Ключові слова:
речові права, система речового права, речові правовідносини, рекодифікація цивільного законодавстваАнотація
Вступ. Здійснено порівняльний аналіз основних характеристик двох конкуруючих між собою у світовій доктрині права моделей побудови системи речового права в цивільному законодавстві. Одна з них, що історично виникла наприкінці ХІХ століття в Німеччині, розкриває речове право як систему правовідносин, що за задумом її розробників мало б відповідати основному напряму цивільно-правового регулювання з фокусом на відносини, а не суб'єктивні права. Проте внутрішні суперечності, закладені у такій концепції, змусили обґрунтовувати її доцільність у праві через дуалізм правової природи цивільних прав, речових у тому числі, коли останні розглядались не лише як юридичне відношення особи до об'єкта (суб'єктно-об'єктний підхід), а насамперед як відносини між особами щодо об'єкта (суб'єктно-суб'єктний підхід). Як наслідок у речовому праві з'явились такі не притаманні йому й, насправді, неречові різновиди речових прав, речова природа яких доводиться не через характеристику змісту цих прав (кваліфікаційні ознаки), а через характеристику правовідносин, у яких такі права можуть виникати, здійснюватися і припинятися.
Методи. Для досягнення мети дослідження використано такі методи, як формально-логічний, діалектичний, порівняльний.
Результати. Показано, що в Концепції оновлення Цивільного кодексу України (2020), яка була видана офіційно утвореною Кабінетом Міністрів України робочою групою з рекодифікації цивільного законодавства, так само мають місце всі ті недоліки, що притаманні моделі системи речового права як правовідносин, а тому, окрім іншого, запропоновано введення у цивільне законодавство України таких нових різновидів речових прав, які насправді мають зобов'язальну, а не речову природу.
Висновки. Доведено, що модель системи речового права як правовідносин не відповідає правовій системі України, позаяк цивілістична доктрина чітко розмежовує і не ототожнює у праві поняття "правовідносини" і "цивільні права", а оскільки природа речових прав відмінна від природи речових правовідносин, то в Україні в цивільному законодавстві має бути застосована концепція речового права як системи речових прав, де останні визначаються виключно через характеристику зв'язку особи з об'єктом (кваліфікаційні ознаки речових прав).
Посилання
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2019). On the establishment of a working group on the recodification (updating) of the civil legislation of Ukraine.Resolution of 17.07.2019. No 650 [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/650-2019-%D0%BF#Text.
Kuznietsova, N., & Hvozdetskyi, A. (2023). European integration for private law is realized through the process of harmonization. Legal Practice[in Ukrainian]. https://pravo.ua/dlia-pryvatnoho-prava-ievrointehratsiia-realizuietsia- cherez-protses-harmonizatsii-nataliia-kuznietsova-vitseprezydent-naprnu/.
Maidanyk, R., Maidanyk, N., & Popova, N. (2021). Rethinking the general part of the property law in the context of europeanization and codification. Entrepreneurship, Economy and Law, 6, 39–54 [in Ukrainian].
Miroshnуchenko, A. M., & Popov, Yu.Yu. (2012). A lease (rent) as an obligatory right and other use of other people's land plots on behalf of the possessor in obligation relations. Herald of the Supreme Council of Justice,12, 78–89 [in Ukrainian].
The Civil Code of Ukraine. (2003). Law of Ukraine dated 16.01.2003 No 435-IV) [in Ukrainian]. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
The concept of updating of the Civil Code of Ukraine. (2020). Publishing house "ArtEk" [in Ukrainian].
Vindsheid, B. (1874). Textbook of pandect law [german trans.]. Vol. 1. General part. Published by A. Gieroglifov and I. Nikiforov [in russian].
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Георгій Харченко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
